Відповідь на відкиритий лист щодо «робочої мови РОСІЙСЬКОЇ»
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 16 Лип 2018 в 0:15
Відповідь на відкиритий лист щодо «робочої мови РОСІЙСЬКОЇ» (насправді, щодо робочих мов) на IХ Міжнародному конгресі україністів (МАУ) від пані проф. др. Ірини Фаріон
Шановна пані колего!
Дякую за Вашого відкритого листа від 13/14 липня 2018 р. Відповідаю Вам особисто, без будь-яких обговорень з колегами й спеціальних дослідів щодо історії режиму робочих мов на Міжнародних конгресах україністів.
Заздалегідь зазначу, що, скільки я пригадую, на численних нарадах ми з колегами ніколи не обговорювали питання робочих мов, натомість просто продовжували давно всталені традиції.
Тоді, розуміється, можна подумати, чи не варто змінити традиційний режим.
І тоді, попри те, що я на кожному кроці підтримую українськомовність в Україні, все ж таки проти того, щоб зняти англійську й російську з кола робочих мов на Міжнародних конгресах україністики.
Можливо, це було б доречно, якби йшлося про Міжнародний конгрес вчителів української мови, бо тоді активне володіння українською мовою насправді є невід´ємною складовою професійного профілю учасників.
Що ж до україністів у ширшому розумінні, то я переконаний, що вони насправді не можуть бути такими, якщо не читають українською мовою. Проте було б неслушно вимагати від закордонних істориків, літературознавців, культурологів, тощо (а частково це навіть стосується мовознавців) активного володіння українською мовою.
Справа в тому, що ми можемо лише радіти, коли в різних країнах поза Україною славісти й фахівці з Центрально-Східної й Східної Європи цікавляться Україною, звертають на Україну й її культуру належну увагу.
Не можна від них очікувати, щоб вони зненацька оволоділи українською. Швидше треба значно більше думати про те, щó саме Україна може робити, щоб підтримувати українознавчі студії поза Україною.
Як науковець, Ви напевно усвідомлюєте теперішній стан викладання української мови за кордоном. Багато хто з нас, україністів із-поза України, вивчає чи вивчив українську мову майже виключно самостійно.
Нарешті, я особисто усвідомлюю пересічний стан володіння англійською мовою в Україні, так що виразно проти змін режиму робочих мов на Міжнародних конгресах україністів.
Тепер коротко відповім на друге питання:
Та рація, про яку Ви згадуєте, також є даниною традиціям. До речі, нам відомо, що Ви нещодавно захистили свою докторську дисертацію. Тоді ми не чули з Вашого боку жодних протестів, коли напевно додали російськомовне резюме.
Так чи так, можу Вас повідомити, що за кілька днів до 13/14 липня в цій справі зверталися до мене інші колеги. Я підтримав ідею відмовитися від режиму двох іншомовних резюме й обговорив цю справу з київськими колегами. Ми швидко дійшли висновку, що вже не будемо вимагати російськомовних резюме.
Від себе додам, що дуже сподіваюся, що всі англомовні резюме будуть на відповідному рівні.
Що стосується Вашого третього питання (хто голосував як), я, на жаль, не можу відповісти, адже на наших нарадах не працює техніка Верховної ради.
Дозвольте додати, що Ви глибоко помиляєтеся, коли стверджуєте, що Міжнародна асоціація україністів повинна «визначати політичне становище українців у світі, перетворюючи їх врешті-решт із об’єкта в суб’єкт світової політики», тощо.
Міжнародна асоціація україністів є суто науковою, не політичною організацією. Це не означає, що ми не усвідомлюємо своєї загальної політичної відповідальності, яка полягає в сприянні україністиці на міжнародній арені.
Міхаель Мозер
Президент Міжнародної асоціації україністів
Професор Віденського університету (Австрія)
Професор Католицького університету імені Петра Пазманя, Будапешт (Угорщина)
Професор Українського вільного університету, Мюнхен (Німеччина)