Month: Квітень 2020
Чому художня література стає непотрібною?
Чому художня література стає непотрібною? Як недавно стало відомо, Міністерство освіти і науки України оприлюднило проект Держстандарту середньої освіти, за яким «урізається» вивчення в школі предметів «українська література» і «зарубіжна література». Загалом художню літературу пропонується вивчати як «ілюстрації» до різних тем в системі предмету «українська мова». Що це означає для гуманітарної сфери України загалом? Про
Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда
Петро Іванишин Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда У своїй концептуальній статті “Лірика як парадигма сучасності” німецький вчений Ганс-Ґеорг Ґадамер, розвиваючи традицію класичної та онтологічної герменевтики, слушно спостеріг: “Поезія, навіть найменш зрозуміла, народжується в розумінні і для розуміння”[1]. Таким чином дослідник актуалізував дві фундаментальні функції художнього слова: пізнавальну (гносеолологічну) та власне герменевтичну.
Мова на карантині
Галина Пагутяк Мова на карантині Навіть агонізуючи кістлява рука влади буде намагатися знищити українську мову, як опору української держави. Навіть якщо половина цих слуг Кремля виздихає від найдемократичнішого у світі вірусу, останнім порухом живих буде бажання затягти у могилу нашу мову. Навіть ринок землі можна поставити на карантин.А зараз вони просто відчувають дуло
Австрійський Drang nach Osten і що з цього вийшло
Олег Баган Австрійський Drang nach Osten і що з цього вийшло Задуматися над питанням, якими були результати австрійського державного і культурного наступу на схід Європи, мене змусила книга дрогобицького мовознавця і культуролога Ярослава Радевича-Винницького «Видатні австрійці: український ракурс» (Дрогобич, 2017), що вийшла в науковій серії «Компаративні дослідження австрійсько-українських літературних, мовних та культурних контактів» (том 6)
Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”)
Петро Іванишин Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”) Націоналізм супроводжує новітні держави, повністю виявляючи себе в суб’єктах, буття яких просочене їхньою національністю. Саймон Дюрінг В умовах методологічного оновлення та поповнення сучасного літературознавчого інструментарію увага науковців часто спрямовується на інтердисциплінарні герменевтичні стратегії (неоміфологічну, христологічну, культурологічну, різні види філософської тощо). При цьому
“Ген українців” з Іриною Фаріон – Дмитро Донцов, людина, що горіла ідеєю нації
“Ген українців” з Іриною Фаріон – Дмитро Донцов, людина, що горіла ідеєю нації
Шевченко і постколоніальна свідомість
Галина Пагутяк Шевченко і постколоніальна свідомість Сучукрліт як явище постав із постколоніальної свідомості, і як тільки ця свідомість перестане домінувати в нашому суспільстві, відбудеться прорив і в літературі. А Тарас Шевченко в нас один на всі віки й іншого не буде. В Івана Нечуя-Левицького є нарис «Шевченкова могила», де він розповідає про свої відвідини
Недолюблена Галичина
Галина Пагутяк Недолюблена Галичина Ви знаєте про що я. Про постійне самобичування галичан, які відчувають сором,що не всі вони пасіонарії,не всі патріоти, а деякі взагалі покидьки. І одвічне галицьке (українське): що про нас подумають люде. О, мені подобається, коли галичани самі з себе кпинять: це здоровий гумор,і чим більше його, тим краще. Часом
Російський імперіалізм: джерела і цілі
Олег Баган Російський імперіалізм: джерела і цілі Нинішня глобальна ситуація в світі знов активізувала питання про причини й джерела такого агресивного, зухвалого й упертого російського імперіалізму, який вкотре виступає чи не найбільшою загрозою для стабільності на планеті. Пригадується недавній жарт одного польського видання, яке помістило політичну карту світу, не позначивши на ній території Росії і
Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація
Петро Іванишин Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація Постімперська культурно-історична ситуація сучасної України закономірно детермінує зацікавлення власною та світовою традицією постколоніальної теорії та практики інтерпретації. Це зацікавлення має подвійно масовий характер. По-перше, воно помітне у всіх сферах культури: від політики чи економіки – до релігії та науки. По-друге, воно так чи інакше проявляється навіть у тих гуманітаріїв,
Кінець «світу без кордонів»
Галина Пагутяк Кінець «світу без кордонів» Китайські імператори вкладали величезні ресурси у побудову Великої стіни – кожен наступний все менше розумів,на біса це потрібно, чи не краще просто мати нормальне вишколене військо і патріотичне населення, готове дати відсіч загарбникам. Для нас – це просто диво світу, за яке заплачено непомірну ціну. Так само