Наука і національне буття
Мова і можливість літературної герменевтики
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 12 Лют 2021, 0:02
Петро Іванишин Мова і можливість літературної герменевтики Кожен, хто поставить собі за мету вивчення літературної герменевтики неминуче зустрінеться із потребою окреслення формальних можливостей художньої інтерпретації. Питання прямо стосується художньої мови і вимагає з’ясувати, яким чином стає можливим осягнення істини буття. Тобто, що і в який спосіб стає засобом чи, використовуючи більш давню термінологію, органом літературного […]
Читати повністю >>Літературна герменевтика: освоєння і розширення семантики терміна
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 22 Січ 2021, 0:02
Петро Іванишин Літературна герменевтика: освоєння і розширення семантики терміна Перехід українського постколоніального літературознавства від політико-моністичної компартійної методології до мультиперспективних валідних досліджень повинен би був спричинити низку концептуальних змін й у системі викладання теоретико-літературних дисциплін у вищих навчальних закладах. Поки що цей процес далекий від завершення. Серед найважливіших питань – освоєння вітчизняної та світової теоретико-методологічної спадщини, […]
Читати повністю >>Національна держава як політичний дім народного тут-буття у творчості Івана Франка (пролегомени до експлікації)
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 15 Січ 2021, 0:02
Петро Іванишин Національна держава як політичний дім народного тут-буття у творчості Івана Франка (пролегомени до експлікації) Одним із ключових факторів формування світогляду постімперського суспільства стало піддавання сумніву цілим рядом глибоко мислячих людей культури наявності в українців власної національної держави. Показовими з цього приводу можуть бути розмірковування Ліни Костенко. Якщо у 1999 році письменниця лише з […]
Читати повністю >>Проблема національного класика: пролегомени до інтерпретації В.Стуса
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 11 Гру 2020, 0:01
Петро Іванишин Проблема національного класика: пролегомени до інтерпретації В.Стуса На всерозхресті люті і жаху, на всепрозрінні смертного скрику дай, Україно, гордого шляху, дай, Україно, гордого лику. Василь Стус Герменевтичне вивчення класичної творчої спадщини Василя Стуса в контексті вічно актуальних інтерпретаційних категорій – національного духу (“духу народу” у Геґеля), національного буття (Батьківщина, як “щось споконвічне” у […]
Читати повністю >>Художньо-літературне витлумачення сенсу національного буття: основні аналітичні аспекти
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 04 Гру 2020, 0:01
Петро Іванишин Художньо-літературне витлумачення сенсу національного буття: основні аналітичні аспекти Літературознавчі дискусії та полеміки останнього часу довкола інтерпретації та надінтерпретації окремих письменників та літературних періодів, навколо нової академічної історії літератури чи теоретичного оновлення української постколоніальної науки про літературу тощо мають виразне методологічне значення. Крім усього іншого, вони засвідчили, що в українську гуманітаристику на зміну незабутньому […]
Читати повністю >>Літературна інтерпретація національного буття (на прикладі поезії Д.Павличка)
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 27 Лис 2020, 1:19
Петро Іванишин Літературна інтерпретація національного буття (на прикладі поезії Д.Павличка) Украй актуальним завданням постколоніального літературознавства залишається витлумачення спадщини письменників, що творили в радянський період історії української літератури. Складність цього завдання безпосередньо зумовлена явною контроверсійністю та різнорідністю літературних досвідів і постає перед дослідником насамперед у сфері теоретико-методологічній. Тут, очевидно, передусім важливо поставити собі епістемологічно коректну мету […]
Читати повністю >>Творчість Т.Шевченка як інтерпретаційний критерій в есеїстичній критиці Є.Маланюка
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 17 Жов 2020, 0:01
Петро Іванишин Творчість Т.Шевченка як інтерпретаційний критерій в есеїстичній критиці Є.Маланюка Вивчення можливого методологічно-інтерпретаційного потенціалу художньо-літературної творчості видається актуальним теоретичним завданням в контексті сучасного пошуку іманентних українській духовності літературознавчих підходів. Особливо вагомим для українського постімперського літературознавства є, очевидно, вивчення уже наявного герменевтичного досвіду у вітчизняному метадискурсі передусім націоцентричних літераторів (письменників і вчених). Зокрема, ідеться про […]
Читати повністю >>Поняття і структура сенсу: літературознавчі аспекти
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 10 Жов 2020, 0:01
Петро Іванишин Поняття і структура сенсу: літературознавчі аспекти Вивчення художньої форми безумовно важливе. Достатньо згадати хоча б висловлювання відомого німецького письменника Генріха Белля у “Франкфуртських читаннях”: “…коли автора хвалять за його… умонастрій, прощаючи йому форму чи не звертаючи уваги на форму, здійснюється обман. Обговорення змісту без обговорення форми надає необмежені можливості для шахрування”[1]. Однак, враховуючи […]
Читати повністю >>“Національний підхід” Євгена Маланюка – авторський метод національно-екзистенціальної методології (підстави до експлікації)
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 03 Жов 2020, 0:01
Петро Іванишин “Національний підхід” Євгена Маланюка – авторський метод національно-екзистенціальної методології (підстави до експлікації) Шматками розпадеться морокІ ти, нащадче мій, збагнеш,Як крізь тисячолітній порохРозгорнеться простір без меж.Збагнеш оце, чим серце билось,Яких цей зір нагледів мет,Чому стилетом був мій стилосІ стилосом бував стилет. Євген Маланюк Чи ненайактуальнішим завданням новітнього українського літературознавства можна вважати пошук іманентних герменевтичних […]
Читати повністю >>ОСНОВНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЄВШАНА: ПРОПЕДЕВТИЧНЕ ОКРЕСЛЕННЯ
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 20 Вер 2020, 9:07
Петро Іванишин ОСНОВНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЄВШАНА: ПРОПЕДЕВТИЧНЕ ОКРЕСЛЕННЯ Осмислення культурно-історичної ролі та теоретичного значення такого непересічного таланту, як Микола Євшан (Федюшка) (1889-1919), неминуче виводить нас на проблему світоглядних основ літературознавчого мислення автора, наявності у його самобутніх естетичних, літературознавчих, публіцистичних студіях та есе структуруючих концептів. Звичайно, літературознавчу методологію у цьому випадку варто зближувати […]
Читати повністю >>Національний імператив та його вираження в поезії Є.Маланюка
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 23 Чер 2020, 0:01
Петро Іванишин Національний імператив та його вираження в поезії Є.Маланюка Вивчення національної літературної класики завжди актуальне для будь-якої культури. У межах постколоніальної ситуації побутування новітнього українського метадискурсу ця актуальність, на наш погляд, має два конститутивні аспекти. По-перше, класичні досвіди, їх вивчення та популяризація допомагають реставрувати понівечену окупантом духовність народу. По-друге, саме в межах класичної літератури […]
Читати повністю >>“Національний підхід” Є.Маланюка: теоретико-практичні аспекти художнього вираження
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 13 Чер 2020, 0:01
Петро Іванишин “Національний підхід” Є.Маланюка: теоретико-практичні аспекти художнього вираження Одне із актуальних завдань сучасного літературознавства можна окреслити як пошук органічних герменевтичних стратегій витлумачення художнього слова в межах вітчизняної культурної традиції. Чималу роль у такого типу пошуково-методологічних процесах відіграє вивчення філософського та теоретико-літературного досвіду (Г.Сковорода, П.Юркевич, О.Потебня, І.Франко, С.Єфремов, М.Євшан, Д.Донцов, Л.Білецький та ін.). Однак не […]
Читати повністю >>Форми національного імперативу у творчості Т.Шевченка та І.Франка
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 03 Чер 2020, 0:01
Петро Іванишин Форми національного імперативу у творчості Т.Шевченка та І.Франка Є така країна Україна, де живуть Шевченко і Франко. Петро Скунць У попередньому виступі на минулій Франківській конференції – “Метод методологічної верифікації Івана Франка (національно-екзистенціальні аспекти)” – нам ішлося про актуальну потребу випрацювання методу, що б допоміг не лише вивчати творчість І.Франка, а й […]
Читати повністю >>Літературознавча теорія національної ідентичності як елемент національно-екзистенціальної методології
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 24 Тра 2020, 0:01
Петро Іванишин Літературознавча теорія національної ідентичності як елемент національно-екзистенціальної методології Наукове осмислення динамічної духовно-культурної дійсності вимагає від дослідника постійного та активного діалогу із теоретичним дискурсом. Йдеться не лише про випрацювання та засвоєння нових методологічних моделей, розходиться насамперед про те, аби ті моделі не перетворювались у фактори деструктивного квазі- чи антинаукового мислення, спричинюючи нехтування фундаментальними закономірностями, […]
Читати повністю >>Іманентна українська методологія та літературна герменевтика: пропедевтика національно-екзистенціальної аналітики
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 14 Тра 2020, 0:01
Іванишин Петро Іманентна українська методологія та літературна герменевтика: пропедевтика національно-екзистенціальної аналітики Мабуть, нікому із сущих в Україні теоретиків літератури не треба доводити, що цілеспрямований пошук іманентних українській культурі методологічних моделей є більш як актуальним гносеологічним завданням. У цьому переконається кожен, хто брав чи бере участь у новітніх методологічних дискусіях та полеміках (і тут промовистим […]
Читати повністю >>СУЧАСНИЙ ЛІБЕРАЛЬНИЙ ТОТАЛІТАРИЗМ: МОВНО-ОСВІТНІЙ КОНТЕКСТ
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 05 Тра 2020, 22:35
Ірина Фаріон,доктор філологічних наук, професор катедриукраїнської мови Національного університету«Львівська політехніка» СУЧАСНИЙ ЛІБЕРАЛЬНИЙ ТОТАЛІТАРИЗМ: МОВНО-ОСВІТНІЙ КОНТЕКСТ Терміни тоталітаризм і лібералізм у нашому післягеноцидному суспільстві значна частина спільноти сприймає як політичний антагонізм межи негативним та позитивним. Проте вважаю, що ці терміни аж ніяк не варто розглядати в антагоністичній парадигмі, особливо щодо сьогоднішніх українських реалій у мовно-освітній […]
Читати повністю >>“Культурний імперіалізм” і “культурний націоналізм”: до герменевтики постколоніалізму
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 04 Тра 2020, 0:01
Петро Іванишин “Культурний імперіалізм” і “культурний націоналізм”: до герменевтики постколоніалізму Актуальність теорії постколоніалізму в сучасній українській науці чомусь не завжди усвідомлюється. Хоча, відзначимо, концепти цієї методології доволі широко використовується на практиці. І проблема, на наш погляд, полягає саме в бракові їх усвідомлення, котра призводить до браку критичної саморефлексії та конкретизації уявлення дослідника про власну культурно-історичну […]
Читати повністю >>Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 26 Кві 2020, 0:01
Петро Іванишин Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда У своїй концептуальній статті “Лірика як парадигма сучасності” німецький вчений Ганс-Ґеорг Ґадамер, розвиваючи традицію класичної та онтологічної герменевтики, слушно спостеріг: “Поезія, навіть найменш зрозуміла, народжується в розумінні і для розуміння”[1]. Таким чином дослідник актуалізував дві фундаментальні функції художнього слова: пізнавальну (гносеолологічну) та власне герменевтичну. […]
Читати повністю >>Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”)
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 16 Кві 2020, 0:02
Петро Іванишин Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”) Націоналізм супроводжує новітні держави, повністю виявляючи себе в суб’єктах, буття яких просочене їхньою національністю. Саймон Дюрінг В умовах методологічного оновлення та поповнення сучасного літературознавчого інструментарію увага науковців часто спрямовується на інтердисциплінарні герменевтичні стратегії (неоміфологічну, христологічну, культурологічну, різні види філософської тощо). При цьому […]
Читати повністю >>Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 06 Кві 2020, 21:33
Петро Іванишин Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація Постімперська культурно-історична ситуація сучасної України закономірно детермінує зацікавлення власною та світовою традицією постколоніальної теорії та практики інтерпретації. Це зацікавлення має подвійно масовий характер. По-перше, воно помітне у всіх сферах культури: від політики чи економіки – до релігії та науки. По-друге, воно так чи інакше проявляється навіть у тих гуманітаріїв, […]
Читати повністю >>Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 15 Бер 2020, 0:01
Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик У Київській державі, в Україні-Русі, окрім писемної церковнослов’янської мови, існувала розмовна мова, наближена до сучасної української мови. До того ж, уже тоді використовували українську «побудову» слів, і князь Володимир ніколи не був «князєм Владіміром». Про особливості української мови княжих часів Радіо Свобода розповів доктор історичних наук, заступник генерального […]
Читати повністю >>
