ВІДКРИТИЙ ЛИСТ президентові Міжнародної асоціяції україністів (МАУ) М. Мозеру та голові оргкомітету конгресу МАУ С. Пирожкову

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

президентові Міжнародної асоціяції україністів (МАУ)

 М. Мозеру та голові оргкомітету конгресу МАУ С. Пирожкову

 

Щодо робочої мови РОСІЙСЬКОЇ

на IХ Міжнародному конгресі україністів (МАУ)

 

У зв’язку з проведенням IХ Міжнародного конгресу україністів у Києві 25–27 червня 2018 року прошу дати пояснення: а) на якій підставі робочими мовами Конгресу визначено, крім української, російську й англійську? б) з якої рації учасники Конгресу у поданих статтях до збірника доповідей мають подавати анотації російською мовою, що я, звісно, як учасниця конгресу категорично відмовляюся робити; в) прошу вказати прізвища тих членів оргкомітету (їх аж 33!!!!), що внесли пропозицію робочої мови конгресу – російську.

Міжнародний конгрес україністів, як загальновідомо, ЄДИНА україноцентрична та українознавча установа в цілому світі, що покликана не лише напрацьовувати стратегію розвитку українознавчої науки, але і визначати політичне становище українців у світі, перетворюючи їх врешті-решт із об’єкта в суб’єкт світової політики. У час безпрецедентної і згубної глобалізації та лівої лібералізації світу найважливіше завдання для українців як тривалий час бездержавної і постгеноцидної нації – інтегруватися у світовий контекст, не втративши свого питомого національного обличчя та високо піднявши свої наукові здобутки у царині україністики. То чи можна зреалізовувати ці здобутки іншими мовами, крім української, якщо винятково саме ця мова є ОСНОВОЮ всіх українознавчих студій? Чи можна бути полоністом, не знаючи польської, чи галлістом, не вивчивши французької, чи германістом без знань англійської чи німецької? Що ж це за україніст, що доповідає на конгресі англійською чи російською, а не українською мовою? Ви, заводячи до мов конгресу мову ВОРОГА – російську, не просто розмиваєте основне призначення україністів заходити в нашу науку та культуру через МОВУ, але й у час московсько-української війни легалізуєте в науковому середовищі основну антиукраїнську зброю – ЯЗИК МОСКОВСЬКИЙ. Циркулювання цієї мови окупанта в Українській Державі в науковому середовищі – це гірше за танки на вулицях Києва, Донецька чи Львова, бо це окупація СВІДОМОСТИ! Саме багатостолітня війна з національно свідомими українцями і призвела до теперішньої кризи українського державотворення й унеможливила багатофункційний розвиток україноцентричної науки. Негативна та убивча роль у цьому російської мови незаперечна: саме ця мова стала основним знаряддям денаціоналізації українців і творення з них людей залежних, вторинних і гібридних. Сьогодні – це мова війни, поразки і провінційности з коренем у віджилому совку.

Заголовною на сайті Міжнародної асоціації україністів є блискуча думка: «У кожного народу стільки неба над головою – скільки землі під ногами». Нагадаю, що ця українська земля говорить винятково українськими говорами, на основі яких за надскладних політичних обставин сформувалася літературна українська мова як визначальний і незамінний інструмент пізнання української етнонації. Саме через це ця мова і сьогодні, у час неминучої етнічної, національно-визвольної московсько-української війни (2014–2018…), під основним обстрілом ворога і внутрішнього, і зовнішнього. То ви теж вирішили постріляти мовою окупанта на конгресі МАУ? На кого працюєте, панове-професори й академіки (маю на увазі всіх 33-х членів оргкомітету)?

13 липня 2018 року

Ірина Фаріон, доктор філологічних наук,

професор НУ «Львівська політехніка,

народний депутат України VII скликання

 

Відповідь на відкиритий лист