Замість землі – в землю

Галина Пагутяк

Замість землі – в землю

У моїй родині не продавали землю ніколи .Мали її багато і дітей також багато. Часом дарували біднішим родичам чи навіть сусідам клапоть. Моя прапрабаба Страшівська подарувала землю під цвинтар,на якому й спочила сама. Моя мама віддала теж дві ділянки, які належали нам, без жодних умов. Очевидно,торгувати землею вважали великим гріхом. І за межу билися криваво, десятиліттями гнівалися.

Землю не продавали – нею присягали. Був такий звичай, коли викопували  яму – той, хто присягав, лягав у яму,клав на груди землю і так свідчив. Це все одно, що присягати на Євангелії. Найстрашніший проклін – щоб тебе земля не прийняла.

Земля – джерело енергії народу. Втратити його – це погубити сам народ. Декласовані селяни, які від злиднів тікали до міста, породили люмпенів, які  зневажили не хіба мову,а й з презирством ставляться до надважкої селянської праці. Те, що земля не може прогодувати нині родину, ще не привід її позбутися. Розумні люди того не зроблять, але їх можуть залякати і змусити. Темні продадуть за копійки. Ось що таке продаж нині землі, до якого примушують владу закордонні партнери, які чомусь не роблять цього у себе вдома. Земельні паї практично не приватизовані, бо це коштує сил і грошей. Тому цей процес випустить на Україну цілу зграю демонів злочинів і безкарності.

Що ж наша  інтелектуальна еліта думає з цього приводу? Вона така сама декласована,деморалізована і люмпенізована, як і решта суспільства. Молиться чужим богам. Видавництва видають всіляку псевдонаукову глобалістичну дурню, але праці Сергія Подолинського  не видають, як і не видавали. »Енергію прогресу» Миколи Руденка видали мізерним накладом. Українські економісти  як і українські фантасти  – під грифом «табу». Тому що вони суперечать масовому промиванню мізків  глобалізаційними пестицидами. Українським письменникам дозволено писати про село тільки лютий треш і стьоб та донесхочу критикувати  «сільську» літературу минулого в шкільній програмі. І це не завжди «корисний ідіотизм». Не можна захищати мову,не захищаючи землю, яка її породила і виплекала. Це зовсім не на заваді прогресу. Більшість галицьких сіл в минулому мали магдебурзьке право. Їх омолодили на кількасот років. Думаєте, через невігластво? Диявол знає, як маніпулювати суспільною думкою.

Якщо у Києві збереться Майдан  проти продажу української землі, дияволу буде завдано смертельного удару.

http://pahutyak.com/