«Велика подія» в Джидді

Василь Лаптійчук (Київ, політолог)

«Велика подія» в Джидді

          Про реальні результати зустрічі переважно безпекових чиновників чотирьох десятків країн ми не дізнаємося ніколи. По-перше, з огляду на формат зустрічі. Це не було формальною зустріччю учасників якоїсь міжнародної організації, не планувалося й рішень, які були б обов’язкові до виконання учасниками форуму або третіми країнами. По-друге, безпека в міжнародних відносинах є переважно конфіденційною темою, тож звіти про участь у ній, тематичні рекомендації власним урядам учасники неформальної зустрічі складуть під якимись грифами з обмеженням доступу. По-третє, кожна країна на форумі мала якісь власні інтереси, і які результати вона отримала або не отримала, теж оприлюднено не буде.

        Подібні неформальні зустрічі різних за посадою чиновників з абсолютно різних за політичною моделлю країн, зазвичай, мають на меті:

        1. Вивідати (дізнатися) позицію урядів інших країн до того чи іншого питання. Тим більше, коли йдеться про велику війну в Європі, яка триває й може перерости або в ще більшу війну або призвести до тектонічних геополітичних та інших наслідків для країн світу.

        2. У разі потреби, довести до урядів інших (деяких) країн власну точку зору з того чи іншого питання (навіть не обов’язково пов’язаною з тематикою форуму). Можливо, вплинути на бачення якоїсь проблеми колегами або й урешті-решт вплинути на позицію інших країн.

        3. Познайомитися й започаткувати з колегами з інших країн ділові й, можливо, корисні відносини.

        4. Просто, нагадати про себе й позиціонувати себе як гравця в міжнародних відносинах для використання як у зовнішній, так і у внутрішній політиці.

        Міжнародники часто сперечалися-жартували про те, що у міжнародних відносинах є перше, міжнародне право чи міжнародні відносини. За логікою, міжнародні відносини базуються лише на міжнародному праві, тобто, право є першим. З іншого боку, аби було міжнародне право, спершу треба, щоб були якісь міжнародні відносини (право ж встановлюється внаслідок міжнародних відносин). Але міжнародні відносини можуть відбуватися лише в рамках (уже існуючого) міжнародного права.

         Війна Росії проти України вкотре доказала, що міжнародні відносини є першими. Жодне міжнародне право не може зупинити міжнародних відносин з порушенням міжнародного права. Тобто, первинними є політичні рішення урядів країн світу. Форум представників урядів кількох десятків країн у Саудівській Аравії й був свідченням того, що правові рішення можуть з’явитися лише після прийняття якогось політичного рішення через відносини.

Зрозуміло, що форум у Джидді не міг покласти край війні, а згадки про ООН як єдиного на планеті гаранта миру завершуються єхидною фізіономією чергового небензі в Раді безпеки.

Те, що на форумі вкотре пролунали заклики, думки й теоретичні пропозиції, звичайно, не матиме жодного впливу на рішення Києва, проте дозволило українцям краще ідентифікувати міжнародних гравців і, цілком вірогідно, домовитися про перспективну співпрацю в області оборони ще з якимись партнерами, адже військово-технічна та інша допомога ззовні є для України не лише критично важливою, але й, буквально, вітальною.