Стратегія і тактика організованого націоналізму

З огляду на можливу активізацію обʼєднавчих процесів в націоналістичному середовищі, пропонуємо увазі читачів уривок із праці Василя Іванишина  “Програма реалізації української національної ідеї в процесі державотворення”, прийнятої на V Великому зборі ВО “Тризуб” ім. С.Бандери 20 серпня 2005 року.

                                                       Центр Донцова

Стратегія і тактика організованого націоналізму

 

Метою організованого націоналізму, а отже, і нашої Організації, є реалізація української національної ідеї, тобто державне самоутвердження української нації у всіх сферах суспільного життя, створення на українській землі української національної держави із всеохопною системою українського національного народовладдя, побудова Української Соборної Самостійної Держави (УССД) як форми, засобу і гаранта всебічного відродження, розвитку і буття в часі української нації.

Саме ця мета нації об’єднує нас у згуртовану, ідейну, націоналістичну Організацію і визначає нашу діяльність.

Саме реальний внесок у спільну Справу реалізації цієї мети є для нас головним критерієм оцінки кожного члена Організації, кожного націоналіста, кожного націоналістичного об’єднання.

Саме за ставленням до цієї нашої національної мети і до нашої боротьби за право українців мати власну державу і бути господарями своєї долі на своїй землі оцінюємо окремих, конкретних людей – українців і неукраїнців, громадські та політичні об’єднання, усі гілки, структури та функціонерів влади, політику іноземних держав та транснаціональних сил і визначаємо свою позицію щодо них.

Реалізація української ідеї-мети не може бути одномоментною, а тому передбачає досягнення низки стратегічних цілей і тактичних кроків для їхньої реалізації.

 

а) У сфері ідеології

 

Стратегічне завдання – зробити націоналізм основою українського національного мислення, суспільної поведінки народу, державотворення та функціонування влади.

1. Змагати до ідейно-світоглядового зближення націоналістичних організацій на питомих засадах українського націоналізму.
2. Створити постійно діючу міжорганізаційну ідеологічну комісію з фундаментальних та актуальних проблем націоналізму.
3. Відродити практику спільного видання бездискутивних праць із проблем ідеології українського націоналізму та історії націоналістичного руху.
4. Започаткувати практику проведення регулярних міжорганізаційних диспутів, симпозіумів, науково-практичних конференцій тощо із проблем націоналізму.
5. Практикувати проведення спільних тематичних вишколів членства та провідного активу всіх ланок.
6. Випрацювати спільну Програму реалізації української ідеї в умовах незалежності України.
7. Пропагувати в українському суспільстві та серед української діаспори ідеологію українського націоналізму як єдино рятівну і перспективну для української нації та всіх громадян України.

 

б) В організаційній сфері

 

Стратегічне завдання – змагати до організаційної єдності націоналістичного політикуму, середовища, табору – під прапором української національної ідеї, на засадах українського націоналізму і під проводом відродженої та єдиної ОУН.

1. Розбудовувати при структурних підрозділах ВО “Тризуб” ім. С.Бандери в усіх регіонах України політичне представництво Організації.
2. Налагодити міжорганізаційне спілкування для постійних консультацій та координації дій.
3. Створити міжорганізаційну комісію з проблем інтеграції націоналістичного середовища.
4. Створити спільну інфраструктуру пропаганди української національної ідеї, ідеології українського націоналізму, спільної політичної Програми.
5. Практикувати спільні пропагандивні та політичні акції, а також створення тимчасових чи постійно діючих керівних структур для проведення націоналістичних заходів, особливо в регіонах.
6. Спільно з іншими націоналістичними об’єднаннями протиставлятися діяльності провокативних псевднаціоналістичних організацій.

 

в) У сфері політики

 

Стратегічне завдання – змагати до створення ядра майбутньої системи українського національного відродження та державотворення у вигляді блоку національно-патріотичних сил  для участі у політичних процесах.

1. Залучати до націоналістичної діяльності якомога більшу кількість активістів національно-державницького руху; зробити проводи й осередки націоналістичних об’єднань центрами консолідації національно-державницьких  сил і патріотично настроєних українців та громадян інших національностей під прапором української національної ідеї – для їх постійної й активної участі як у передвиборчих кампаніях, так і в політичному житті взагалі.
2. Використовувати передвиборчі кампанії для пропагування української національної ідеї і цілого комплексу ідей, спрямованих на її реалізацію; зробити ідею створення української національної держави відомою, зрозумілою і привабливою для найширших мас населення.
3. Зробити всі наступні вибори в Україні ідейними, тобто виборами, на яких відбувалося б змагання ідей і програм національного державотворення, системних і якісних змін на користь народу, а не тільки безперспективна зміна людей влади, гризня кланів за владні повноваження і перерозподіл власності.
4. На кожних президентських виборах націоналістичне середовище або висуває свого кандидата, або підтримує того, що виступає з проукраїнської позицій, сповідує ідеї українського національного відродження і державотворення, усвідомлює необхідність випрацювання й узаконення національно зорієнтованої мети, ідеології та програми українського державного будівництва.
5. На парламентських виборах домагатися створення власної фракції (групи) у Верховній Раді, яка б і в законодавчому органі держави, й у цілій законодавчо-представницькій вертикалі стала ініціатором виникнення ідейної проукраїнської більшості – для якісного, революційного реформування інших гілок влади і всього суспільного життя  відповідно до завдань національного державотворення.
6. Випрацювати спільну концепцію участі націоналістів у владі – у різних її гілках, структурах, інституціях.

 

г) Тактика націоналістичних об’єднань

 

1. Кожна націоналістична організація функціонує автономно, але діє в напрямку ідейно-світоглядового, організаційного і політичного зближення та консолідації націоналістичного середовища.

1. Кожна націоналістична організація бере участь у випрацювані спільної політичної Програми і приймає її як основу планування своєї діяльності, враховуючи характер та можливості свого об’єднання .
2. Націоналістичні організації можуть діяти самостійно чи в складі різних політичних об’єднань, якщо це сприяє зближенню цих структур із завданнями реалізації української національної ідеї.
3. Про свої політичні наміри і дії кожна організація інформує інші націоналістичні об’єднання – для уникнення непорозумінь та конфронтації чи для випрацювання спільної позиції.
4. Націоналістичні організації відмовляються від практики публічної полеміки і взаємопоборювання: ми повинні виступати не як політичні конкуренти, а як соратники у спільній боротьбі за здійснення спільної мети.

Ми не монополізуємо ні національної ідеї, ні своєї Програми, ні окремих її ідей та положень. Навпаки, наше завдання – стимулювати інші українські політичні і громадські об’єднання, їх передвиборчі блоки і кандидатів до включення у свої програми ідей національного державотворення.