Петро Іванишин: Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності

Автор: . 16 Кві 2016 в 21:16

У 2015-му році побачила світ нова книжка  секретаря Центру Донцова професора Петра Іванишина. Збірник вибраних творів утворюють праці, написані впродовж доби Незалежності від початку 1990-х років. Крізь призму національно-екзистенціальної (націософської) герменевтики автор осмислює вельми складні та актуальні проблеми національного буття, проектуючи їх передусім на площини політики та культури: російсько-українська війна, загрози глобалізації, феномени націоналізму та імперіалізму, новітня бездержавність, пастки і перспективи виборів, націотворчість літератури, сутність сучасних політичних сил, актуалізація історії, семіосфера неоколоніалізму та ін. Основна мета робіт П.Іванишина – пробуджувати незаангажоване космополітичними чи імперськими деформаціями автентичне українське мислення, сприяти відродженню національно-культурної самобутності, утверджувати національну ідею як ідею державності української нації на своїй території. Книжка стане в нагоді усім тим, кого цікавлять обрії націоналістичної думки, а також ключові питання політичної, літературної, культурної, філософської, історичної та ін. сфер у постколоніальний період.

Придбати книжку П.Іванишина (та деякі інші видання Центру Донцова) можна за адресою: http://orfey-company.com/catalog/dlya_doroslikh/

Пропонуємо увазі читачів передмову до цієї студії.

 

 

 

Передмова

 

 

Імʼя Петра Іванишина добре відоме українській громаді  з 1990-х років. Щоправда, більше як науковця-філолога, дослідника української літератури, теоретика й герменевта, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури та теорії літератури в Дрогобицькому педуніверситеті, автора у свої неповні 40 років дванадцяти монографій та майже двох сотень наукових статей. Однак є ще одна творча іпостась цього автора. І вона тісно повʼязана із його громадською та політичною діяльністю. Йдеться про П.Іванишина як активного публіциста та есеїста, вдумливого політичного аналітика й націоцентричного ідеолога. Саме переважно такого типу політологічні та філософсько-політичні роботи, а також повʼязані із націософською та державотворчою проблематикою публіцистичні, літературознавчі, культурологічні та історичні статті, роздуми, студії, есе, рецензії репрезентовані у цьому збірнику вибраних праць із промовисто актуальною для нашого народу назвою – “Свобода нації”.

Ця інша, громадсько-політична, іпостась П.Іванишина виникла не на порожньому місці. Вона, як і його наукова ідентичність, творилася під безпосереднім впливом його основного наставника та вчителя – батька Василя Іванишина. Саме у створеній В.Іванишиним Всеукраїнській організації “Тризуб” ім. С.Бандери, в якій вісімнадцятилітній студент П.Іванишин перебував від моменту створення у жовтні 1993 р., він сформувався як цілісна націоналістична особистість, пройшовши шлях від простого стрільця до сотника. П.Іванишин – не просто син та учень сл.п. Провідника, він – активний спадкоємець, але не його слави, а націотворчих ідей та національної справи.

Варто відзначити велику роль опублікованих тут виступів та друкованих праць П.Іванишина в ідеологічній, попагандивній та вишкільній роботі “тризубівців”, у сформуванні націоналістичного світогляду молодих патріотів, у розширенні національної свідомості сучасної української громади. У цьому – його основний внесок й у розгортання національно-революційного руху, й у протистояння із московськими окупантами. Не випадково П.Іванишин як політичний аналітик та націоналістичний ідеолог здобув авторитет у різних націоналістичних середовищах.

Варто згадати ще два промовисті факти з громадського життя П.Іванишина. У 2007 році він, разом із своїм побратимом та колегою Олегом Баганом, заснував Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова, котрий провадить активну наукову та громадсько-політичну роботу передусім у середовищі інтелігенції та студіюючої молоді. А в січні 2011 року, після масових арештів “тризубівців” режимом Януковича за знищений ідол Сталіна у Запоріжжі, П.Іванишин активно добивався звільнення побратимів, чому сприяло ініціювання ним потужної інформаційної кампанії в інтернеті і ЗМІ та організування звернень наукової та письменницької громади на підтримку переслідуваних бандерівців. Хоча багато хто із так званих прозахідних, лібералістичних інтелектуалів або перелякано мовчав, або навіть зловтішно підтримував злочинні дії москвофільської влади.

Усі роботи П.Іванишина за науковою традицією чітко датовані, тож читач зможе сам оцінити вагомість та актуальність сказаного молодим автором, простежити еволюцію його ідей, зауважити незмінний національний імператив усіх його концепцій. Відомо, що політичні оцінки та публіцистичні твори мають властивість швидко старіти. Однак праці П.Іванишина, здається, володіють секретом довговічності. І секрет цей дуже простий. Незмінна актуальність та перевірена часом об’єктивність суджень автора зберігається тому, що базовані вони на незнищенному, П.Іванишин називає його герменевтичним, підмурівку філософії національної ідеї, на національно-екзистенціальній методології мислення, на ідеології українського націоналізму. Тому його праці, як і праці інших авторів-націоналістів, – це унікальна школа націоцентричної думки, без засвоєння якої нашому суспільству годі сподіватися на швидку перемогу у війні із зовнішнім та внутрішнім ворогом, годі позбутися рабських комплексів меншовартості, годі збудувати справді незалежну українську національну державу.

Нехай Господь благословить це перше – і хай не останнє! – книжкове видання політичних творів друга Петра як фактор формування націоналістичного мислення!

 

Дмитро Ярош

Рубрики: Видання Центру | Націоналізм у культурі