НАЦІОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСТУПУ

НАЦІОЛОГІЯ   УКРАЇНСЬКОГО  НАСТУПУ

Баган О. Актуальна націософія: теоретичні, культурологічні, геополітичні, історіософські аспекти.   –  Львів, ЛА «Піраміда», 2016.  –  672 с.

Нову книгу Олега Багана  –  теоретика-націолога, відомого публіциста, критика і літературознавця, керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова  –  склали вибрані статті, есеї, виступи 2000-2010-х рр. на культурологічну і політологічну тематику, концептуально об’єднані націософською проблематикою. Присвячена збірка світлій памяті Василя Іванишина  –  авторового учителя, знаного публіциста, теоретика сучасного українського націоналізму.

О.Баган давно відомий як майстер націософської мініатюри, тобто як автор невеликих за розміром, але глибоких за змістом і націотворчих за інтенцією, публікацій. Власне, здійснена добірка кращих його публікацій на теми розвитку національної ідентичності модерного українства, геополітичних тенденцій в Україні і навколо України в актуальному  та історичному розрізах, полеміки з авторами малоросійського, ліберального штибу, добре представляє  доробок науковця. Серед болючих проблем, які аналізує й переосмислює  автор,виділимо тільки головні: це проблеми цивілізаційної розколотості та регіональної роздрібненості України, наступу імперської російської асиміляції і нових викликів космополітизму, галичофобії і загроз національного розкольництва (русинство), проблеми несконсолідованості геополітичного простору навколо України  –  Середньо-Східної Європи, що обертається систематичними ударами і руйнівними зрушеннями щодо української державності та етнічності, проблеми культурної та інформаційної розбалансованості українського національного простору, деструктивних дій ліберально-космополітичних середовищ і т. ін. У своїх теоретичних підходах до цих проблем О.Баган вдало користується ідейними принципами та аналітичною методологією класичного українського націоналізму, у сфері якого він є відомим знавцем його ідеологічних струменів.

Велике місце у книзі займають теми аналізу національних ідентичностей та цивілізаційно-геополітичних особливостей Білорусі, Грузії, Хорватії, Росії, Кавказу, Балкан, загалом Середньої Європи. Зауважимо, що О.Баган ще від кінця 1990-х рр. виступає як наполегливий пропагатор ідеї обєднання народів і держав Балто-Чорноморського простору (див. його книгу «Українська Понтида: Геополітичні виміри сучасної України», Дрогобич, 2002) і в багатьох моментах глибше і ґрунтовніше пояснює закономірності  і потреби такого обєднання, аніж це присутньо у теоріях теперішньої популяризації ідеї Міжморя, яка йде від польських авторів. Відтак у збірнику є ґрунтовні студії про геополітичні і націософські погляди І.Франка, Д.Донцова, Ю.Липи, Ю.Вассияна, Я.Стецька, С. Томашівського, І. Кревецького та ін..

Окремий блок склали статті  й есеї на тему Галичини, галицької ідентичності і ролі цього регіону в долі сучасної України ( «Галичофобія», «Націотворчі обрії бойківського світу», «І ми в Європі»: Українство і словянська ідея в історії і перспективі», «Чому почалася Перша світова війна? Геополітичне значення Галичини в осмисленні українських істориків поч.ХХ ст.», «Майбутнє Галичини: між моделями «Баварії» і «Провансу», «Чи винна Галичина?» та ін.). О.Баган передусім тлумачить роль Галичини як регіону, який найбільше формує середньоєвропейську цивілізаційну  ідентичність українства, і вцьому сенсі вона отримує особливу місію як фактор антиєвразійської противаги у внутрішній геополітиці України.

Цікаву інтригу книги складають полемічні статті О.Багана, в яких він дотепно, з добіркою оригінальних контраргументів і вагомих націософських концепцій веде плідну дискусію з І.Лосєвим, С.Грабовським, М. Рябчуком, П.Кралюком та ін., створюючи багате мереживо інтелектуальних інтерпретацій та духовно-емоційних візій. Завершує збірник добірка записаних «круглих столів» за участю О.Багана, богослова о. Івана Гаваня та націолога Петра Іванишина, які тематично переважно присвячені Революції Гідності 2013-2014 рр. Сьогодні, з віддалі часу, ці роздуми під час войовничих протистоянь на Майдані про можливості і перспективи національної революції є і цікавими, і повчальними. Те, про що говорили публіцисти, на жаль, залишилося здебільшого поза увагою українських політиків:  потреба якісної пропаганди, завдання виробити ідеологію революції, застороги щодо трясовиння контреволюції, пошуки форм і методів ефективного наступу і т. ін. Ігнорування ж законів революції логічно привело патріотичні сили до поразки після Майдану.

Загалом нова книга Олега Багана демонструє високий рівень націологічної аналітики, широку парадигму правих філософських і політичних ідей і принципів, за якими автор тлумачить тенденції світової історії і бурхливої сучасності, стилістичну вправність і виразність політологічного і культурологічного письма, через що вона, сподіваємось, виявиться корисною і повчальною для різних категорій читачів.

Окрему подяку за це добротне видання треба висловити керівникові видавничо-пропагандивного відділу НІЦ ім. Д.Донцова, знаному громадському діячеві Володимирові Москалеві, який за рік участі у роботі Центру вагомо розширив поле його пропагандивної діяльності, організував низку значущих видань  та ефективних ідеологічних акцій. Відтак невеликий за числом учасників Центр ім. Д. Донцова перетворився на відомий  і впливовий в Україні осередок з продукування політологічної, аналітичної та ідеологічної, літератури, заповнивши цим актуальну і важливу для громадянського та національного виховання нішу в українському суспільстві.

                                                     Прес-служба Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова