Ім’я Дмитра Донцова на Волині: сучасне й минуле
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 03 Кві 2023 в 22:15
Ім’я Дмитра Донцова на Волині: сучасне й минуле
30-го березня 2023 року в місті Звягель (Житомирська обл.) було встановлено меморіальну таблицю Дмитру Донцову, головному ідеологові українського націоналізму. Акція була приурочена до 50-ї річниці смерті мислителя. Таблиця розмістилася на стіні місцевої центральної міської бібліотеки ім. Ю.Ковальського, що розташована на вулиці Д.Донцова. Меценатом та організатором акції виступив знаний львівський громадський діяч, історик та публіцист Роман Піняжко. Шановний львів’янин вже давно займається практичною пропагандою ідей українського націоналізму, підтримує різноманітні культурницькі ініціативи для цього. Так, впродовж 2011 – 2016 рр. Роман Піняжко був одним із спонсорів та організаторів видання «Вибраних творів» Д.Донцова у 10-ти томах.
Поява у Звягелі таблиці з портретом Д.Донцова не є випадковою. У міжвоєнну добу Д.Донцов разом із родиною часто, майже щорічно, відвідував Волинь. Правда, по той бік совєтсько-польського кордону, коли Звягель належав до СССР, проживаючи в основному в Ковельському повіті. Тут у нього було багато знайомих і друзів, родичів. У 1923 – 1924 рр., саме спираючись на волинських політиків, зокрема на уродженця Ковеля Самійла Підгірського (1888 – 1945), Д.Донцов із однодумцями брав активну участь в організації Української партії національної роботи (УПНР), яка мала за мету розгортання широкого революційного руху в Західній Україні. Він був головним редактором її друкованого органу – газети «Заграва», яка в підсумку відіграла важливу роль у формуванні політичної позиції та ідеології нового націоналістичного руху (в українській історіографії існує навіть поняття: «період «Заграви», «загравісти»). Учасниками партії були знані націоналістичні діячі: Михайло Матчак, Дмитро Паліїв, Василь Кузьмович та ін. Хоча УПНР невдовзі саморозпустилася через розходження щодо програми дій серед керівництва, вона стала помітним явищем в плані формування візії націоналістичної дії.
Д.Донцов відвідував Волинь до 1939 р., цілком можливо, що через його прямі впливи та контакти тут розвинулася мережа націоналістів серед інтелігенції, принаймні нам точно відомо, що до кола Д.Донцова належав знаний націоналістичний діяч, публіцист і есеїст Олег Штуль-Жданович (1917 – 1977), уродженець с. Лопатичі Овруцького повіту (Житомирщина). У 1930-і рр. О.Штуль, навчаючись у Варшаві, зав’язав контакти із підпіллям ОУН, став автором журналу «Вістник», який редагував Д.Донцов.
Зрозуміло, тема «Донцов і Волинь» щойно потребує свого докладного і доскіпливого дослідження. Однак твердо можна сказати, що вага і впливи цієї непересічної, високоідейної особистості на край і його інтелектуальні тенденції були значними. Тож меморіальна таблиця з іменем Д.Донцова в центрі одного із найдавніших і найкультурніших міст Волині є цілком доречною і потрібною. Вона засвідчує силу Ідеї, з якою прожив ціле своє життя цей видатний публіцист та філософ національного поступу, блискучий есеїст та літературний критик, вигнаний з рідної землі і перетворений на вічного пілігрима долі суворими обставинами історії та грізними замахами на його життя Імперії Зла.
І ще один штрих: у Звягелі народилася Леся Українка. Ніхто в Україні не любив її з такою силою, як Донцов, ніхто так проникливо не проінтерпретував її творчість, як цей чорнявий ексцентрик із Приазов’я. Хоч у такий спосіб їхні душі поєднаються у вічності заради безсмертя Нації.
