Герменевтичні підстави тлумачення неолібералізму
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 11 Тра 2021 в 0:01
Петро Іванишин
Ідеологічна сутність неолібералізму:
основи націософського трактування
ІІ. Герменевтичні підстави тлумачення неолібералізму.
Друге проблемне питання стосується вибору ефективної методології трактування неолібералізму. Очевидно, що міркування багатьох проникливих дослідників цього феномену (С.Гантінґтона, К.Крауча, К.Лаваля, А.Макінтайра, Д.Мюррея, Е.Райнерта, Ж.Рюс, Т.Саррацина, М.Сендела, Р.Скрутона, Е.Сміта, П.Сорокіна, Д.Стедмен-Джоунза, Я.Тамір та ін.), чиї пізнавальні успіхи не варто применшувати, все ж, зрештою, так чи інакше заблоковують або спонукають ухилитися від глибших оцінок використовувані методи й світоглядні концепти. У цьому плані, на нашу думку, варто звернутися до націософської (національно-екзистенціальної, в термінології В.Іванишина) герменевтики, як різновиду тієї гносеологічної системи (теорії, методології та практики інтерпретації), котра завжди була загальновизнаним “фундаментом гуманітарних наук”[1] (Г-Ґ.Ґадамер). Неодноразово успішно апробований інтерпретаційний потенціал націософської герменевтики дозволяє створити переконливе передзнання (тезаурус) для витлумачення сенсу неолібералістичного світогляду. Особливо це стосується випрацюваної в її межах теорії базових світоглядів (фундаментальних ідеологій)[2]. Увиразнимо цю націософську теорію кількома сутнісними моментами.
Перший засновковий момент передбачає постулюваня національної свободи як базової буттєво-історичної, а значить, і індивідуальної, й суспільно-політичної, вартості і водночас як основного критерію для осмислення сутності суспільних світоглядів та процесів. Друге передсудження випливає з першого й допомагає зрозуміти той факт, що в суспільній свідомості та мисленні існують дві базові (фундаментальні) ідейні системи ‒ імперіалізм (та космополітизм в якості його прихованого варіанту) як нігілістична ідеологія національного поневолення, несвободи, і націоналізм як буттєва ідеологія національної свободи чи “самовляддя нації” (Д.Донцов). Від базових суспільних світоглядів залежить формування тих чи інших типів політичних ідеологій (саме до них належить неолібералізм): імперських (із космополітичними модифікаціями), націоналістичних чи еклектичних (гібридних). А вже політичні ідеології безпосередньо впливають (чи мали б впливати) на постання ідеологій партійних (як доктрин окремих політичних організацій); при цьому проголошувані ідеї не завжди можуть збігатися зі справжніми політичними цінностями цих організацій. Так увиразнюється побутування ідеології на трьох суспільно-політичних рівнях: фундаментальному (філософському, світоглядному), політичному і партійному. Саме базові ідейні системи значною мірою визначають спосіб мислення та дії як окремих людей (наприклад, політиків) чи організацій, так і складних суспільних чи політичних систем (наприклад, націй чи держав).
Третє передсудження спонукає враховувати той факт, що фундаментальні ідеології прямо впливають як на витворення тих чи інших ідеологій державотворення (а значить, і типів держав), так і на різні типи влади, передусім політичної. З цього погляду, йдеться про глобальну (наднаціональну чи транснаціональну) владу як основу політичного порядку в межах імперських (різнотипних метрополій, держав-імперій) і космополітичних (колоній, квазіколоній, неоколоній) держав, та національну ‒ в межах держав національних. При цьому імперська влада (імперіократія) проявляє себе як бажання нав’язувати волю, контролювати чужі народи та держави в політичному, економічному, культурному, інформаційному плані, витворюючи регіональні чи глобальні політико-економічні структури. Космополітична, денаціоналізуючи суть влади як космократії проявляється у добровільному бажанні підкорюватись імперським вимогам та настановам, наднаціональному контролю, утверджуючи колоніальний, підлеглий статус власних народів. Натомість національна (чи націоцентрична) влада, – націократія, – випливаючи з націоналізму, всіляко утверджує суверенітет, самобутність та незалежність народу, протидіючи різноманітним імперським та космополітичним спробам нав’язати нації чужу волю. У межах державотворчої практики різних країн можна помітити складні форми поєднання цих трьох типів влади (імперіократії, космократії та націократії) в тому чи іншому урядуванні.
Щодо нашого розмірковування, важливо також наголосити на загальних рисах, що характеризують будь-яку імперсько-космополітичну свідомість антропоцентричного типу. Ідеться про такі елементи, як: культивування нігілістичного типу розмірковування, антитрадиціоналізм, доктринерство й універсалістський утопізм, переважання в суспільному мисленні політичних міфів (антибуттєвих фантомів), сповідування ідеалів матеріалізму й прагматизму, опертя на доктрину гуманізму (людиноцентризму, з його секуляризмом, агностицизмом, атеїзмом чи квазірелігійністю), панування в якості керівного класу корумпованих псевдоеліт (олігархії, плутократії, бюрократії, партократії), утвердження принципів економічної несправедливості й несамодостатності, множення форм антикультури й естетичного нігілізму (антимистецтва), витворення різних форм універсалістської держави (імперії, колонії або квазіколонії), запровадження систем внутрішнього поневолення (“внутрішньої окупації”, за В.Іванишиним), заперечення або суттєве применшення цінності націй та національних держав, явне чи приховане утвердження стратегій світового або регіонального панування (імперської геополітики) та ін.
Саме з цих методологічних позицій, на наше переконання, варто поглянути на неолібералізм і на його ідеологічну сутність.
[1]Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод; Пер. з нім. К.: Юніверс, 2000. Т.І. Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. С.159. (464 с.)
[2]Детальніше див.: Іванишин П. Свобода і базові ідеології. Іванишин П. Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності: вибрані твори. Львів: ЛА «Піраміда», 2015. С.81-87; Іванишин П. Ідеологічні основи української державності: проблема вибору. Там само. ‒ С.87-102. Іванишин П. Національна революція в неоколоніальній ситуації. Четверті Бандерівські читнная «Як завершити Українську національну революцію»: збірник матеріалів (2 лютого 2017 р., м.Київ) / Упор. Т.Бойко, Б.Галайко, Ю.Сиротюк. К.: Видавництво «Промінь», 2017. С.58-78.; Іванишин П. Глобальна і національна влада: проблема національного народовладдя. Націоналізм vs глобалізм: нові виклики. Збірник матеріалів сьомих Бандерівських читань. Київ, 8 лютого 2020 р. / упор. Ю.Сиротюк, Т.Бойко, Ю.Олійник. К.: Недержавний аналітичний центр «УССД» – ТОВ «Основа», 2020. С.42-72.
