Доля війни в Україні визначить майбутнє не лише Європи

Автор: . 21 Лис 2023 в 21:25

Василь Лаптійчук (політолог, Київ)

Доля війни в Україні визначить майбутнє не лише Європи

         Публічним рубіконом в «українському кейсі» стала стаття Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в «The Economist» та стаття журналіста Саймона Шустера в «Time». Захід принишк, шукаючи відповіді й варіанти розвитку подій, а Росія вибухнула нечуваними з моменту лютневого «походу на Київ» радощами. Росіяни в області прориву нагору підсвідомості й фантазій переплюнули не лише всіх, але й самі себе: на заміну обережним розмови про «перемир’я» прийшли заклики захопити всеньку Україну, не підписувати з Україною жодного документа, а лише контролювати її силою, для чого залишити в Україні назавжди російські гарнізони; приєднати до РФ «усі російські міста», що знаходяться на території України (при цьому, росіяни самі мають визначати, які з них – російські); «жодного метра української території для НАТО»; заборона Україні мати власні заводи з виробництва зброї. Зрозуміло, контроль Москви за мовою, релігією, освітою й наукою, та інший потік несвідомого. Хтозна, як це називається в психіатрії, проте стало зрозуміло, наскільки росіяни боялися контрнаступу ЗСУ й можливих власних поразок на фронті.

          І це добре, бо, по-перше, вони необачно розповіли українцям, що їх чекає, в разі, «якщо»; по-друге, добряче налякали Європу, які наслідки мало б «перемир’я» з наступною неминучою окупацією всієї України. Крім того, росіяни традиційно пригрозили вдарити «ядерною бомбою» по країнах Центральної Європи. Щоб не розслаблялися. Особливу істерику в них викликала інформація про перспективу надання Україні літаків F-16. Росіяни воюють за схемою «10 на 1» і за умови, коли у жертви немає зброї і в неї зв’язані руки. Але сталось не так, як гадалось.

         Дві згадані публікації для всіх стали часовим символом водорозділу між ілюзіями «Крим – у вересні» і «для припинення війни в Європі потрібна адекватна зброя». За ознаками, Захід (власне, країни Контактної групи) свій вибір зробив і прийняв виклик: замість політиків у Київ потягнулися міністри оборони. Учора – з військової наддержави США Ллойд Остін, сьогодні – з лідера ЄС Німеччини Борис Пісторіус. Планка у сенсі представництва в області оборони – найвища. Отже, ми не самі.

         Війна між демократіями й автократіями триватиме довго. Але програш Заходу в Україні умовній Азії означатиме неминучу хвилю війн на планеті, де автократії й тоталітарні режими добиватимуть країни демократичні. Хто переможе – організовані громадяни з розвиненими економіками й високими технологіями, чи суспільства рабів з низьким рівнем життя й схильністю до насильства в мозку, замість розуму й творчості? Усе може бути. Але до теперішньої ситуації, як ніколи раніше, підходить китайське слово «криза», що складається з двох ієрогліфів. Перший перекладається як «небезпека», а другий – як «можливість».

Рубрики: Події та коментарі