Цікаво про націоналізм
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 07 Гру 2015 в 0:07
Щойно у львівському видавництві «Піраміда» побачила світ книга дрогобицького науковця і публіциста, теоретика сучасного українського націоналізму Олега Багана «Націоналізм і націоналістичний рух: історія та ідеї», яка вперше була видана у Дрогобичі: ВФ «Відродження», 1994. Тоді появу цієї книги інспірував знаний ідеолог націоналізму, організатор видавничої фірми «Відродження» (1991) та громадсько-спортивної організації «Тризуб» ім. С. Бандери Василь Іванишин (1944–2007). Це була перша в сучасній Україні спроба дати цілісний огляд історії та ідеології націоналістичного руху у формі ОУН і УПА. Це була гідна відповідь на численні фальсифікації й демонізації українського націоналізму, що з новою силою піднялися в умовах здобуття Україною незалежності, яку боляче сприймали різноманітні проімперські середовища.
Олегові Багану вдалося дати новий концептуальний історіософський погляд на історію українського націоналізму, яка перед тим десятиліттями усіляко перекручувалася й очорнювалася в СРСР, вдалося подолати численні негативні стереотипи і штампи у підході до цієї складної і драматичної теми. Найбільшим успіхом книги стала її стилістика: динамічна, з флером романтики і водночас аналітико-роздумлива, емоційно спрямована на виховання національної гідності і героїки в українстві. У своєму викладі Автор щасливо поєднав талант ідеолога і стилістику оповідної історіографії. Тому книга вийшла цікавою, захопливою та оригінальною у своєму жанрі. Тоді, у середині 1990-х, в різних кутках України розбуджені патріотизмом люди записувалися у списки-черги, аби прочитати цю книжку, яка відкривала перед ними простір заблокованої динаміки національного росту.
Науково-популярна студія О.Багана, попори свої скромні початкові завдання – доступно розповісти про український націоналізм – виконала ще дві стратегічно важливі функції: 1) на ній ідейно виховалися перші покоління молодих націоналістів, які гуртувалися біля орденського «Тризубу» ім. С. Бандери і які сьогодні розбудовують наступальний націоналістичний рух «Правого сектору»; і 2) книжка послужила навчальною парадигмою для молодих істориків, які формувалися у 1990-і рр. і які бралися за таку привабливу і водночас «неблагонадійну» в академічних колах тему – дослідження історії українського націоналізму. В обидвох випадках стався «ідеологічний прорив» за допомогою книжки О.Багана.
У новому виданні Автор вніс кілька доповнень і правлень, хоча суттєво й не розширював тексту. З приводу цього можна пошкодувати, бо на сьогодні здійснено багато досліджень про ті періоди історії ОУН і УПА, які О.Баган на початку 1990-х рр. не міг повніше описати, наприклад, про складний період 1939-1941 рр. і першої совєтської окупації Західної України чи про рейди та структури УПА. Водночас автор уточнив, що співавтором «44 правил життя українського націоналіста» разом із З.Коссаком був Дмитро Мирон, а «12 прикмет характеру українського націоналіста» склав Ярослав Старух, а не О.Мащак, як було у першому виданні.
Незважаючи на 20 років, що минули від першого видання, книга О.Багана залишається вартісною за своєю цілісною концепцією, вдалим перемежовуванням-доповненням викладу ідеології націоналізму і його історичної практики, цікавими спробами збагнути внутрішні механізми націоналістичного руху, вивести повчальні уроки з його драматичної і героїчної історії.
Цікаво, що книжка вийшла в новій серії ідеологічного змісту, яку започаткував громадський діяч Володимир Москаль і яка має мету представити нову парадигму виховних, націотворчих видань, покликаних увиразнити роль правих, націоналістичних ідей і принципів в історії і сучасній політиці України.
Василь Ільницький
кандидат історичних наук