Бездіяльність вищої влади чи просто українське тюхтійство?

Бездіяльність вищої влади чи просто українське тюхтійство?

 

Громадська ініціатива “Національний захист”

 

10-госерпня 2018 р. в малій сесійній залі Львівської обласної ради відбувся «круглий стіл» на тему «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етно-культурні, ідеологічно-інформаційні». Організатори акції  –  дрогобицький Науково-ідеологічний центр ім.Д.Донцова (керівник Олег Баган), львівський Благодійний фонд «Літопис УПА» (директор  Микола Посівнич) і центр «Історичні діалоги» (керівник Михайло Галущак). Як розповів нам Олег Баган, представництво «круглого столу» було  вельми різним і переконливим: науковці історики і культурологи, політики –  представники обласних рад, громадські діячі з усіх областей Західної України  –  Хмельницької, Рівненської, Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької. Така акція мала на меті розголосити проблематику загроз на західних кордонах країни, оскільки українська офіційна влада реагує на це досить кволо, а ситуація насправді є небезпечною. В Україні формуються цілі організації, які працюють на інтереси чужих держав, місцева влада часто корумпується в стосунках із польськими чи угорськими агентами, які пропонують під виглядом «культурної співпраці» якось меморіально вшанувати різні події і постаті цих народів. Так на сьогодні незаконно встановлено 270 пам’ятників, які увічнюють деколи антиукраїнські акції минулого. Йде перманентний підривний наступ на українські території з тим, щоб означити їх як «угорські» чи «польські», ведеться широка пропагандивна робота з дискредитації ОУН і УПА, тощо. На все це треба реагувати, а не ховати голову в пісок.

РЕЗОЛЮЦІЯ
круглого столу «Виклики на західних кордонах України:
геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні» (Львів, 10-го серпня 2018 р.)

Ситуація на західних кордонах України після 2014 р., коли відбулася агресія Російської Федерації проти України, ускладнилася. Як свідчать заяви та дії посадовців, політиків, представників інших структур Польщі, Угорщини та Румунії, впливові середовища цих держав намагаються втручатися у внутрішні справи України. Захоплюючись своїм імперським минулим, вони під різними приводами, ведучи протиукраїнську національну «політику пам’яті». Зокрема, це проявляється в актуалізації територіальних претензій, поширенні історичних фальсифікацій, формуванні з України і українців образу ворога.

Ми, учасники круглого столу «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні», заявляємо, що Україна прагне добросусідських і рівноправних відносин із нашими західними сусідами. Однак далі неприпустимо закривати очі на недружні кроки, які набули системного характеру.

Враховуючи виклики та загрози, які постали на західних кордонах України, закликаємо Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України:

– Розробити зовнішньополітичну стратегію щодо міжнародної поведінки України в просторі Середньої Європи;

– Винести проблематику українсько-польських, українсько-угорських, українсько-румунських відносин на міжнародний рівень, звернутися з нею до Ради Європи та інших міжнародних організацій;

– Залучати інші союзні держави до розв’язання проблем на західних кордонах України (країни Балтії, Скандинавії, Велика Британія, США, Канада);

– Створити міжгалузевий Інститут геополітичних досліджень, для вивчення зовнішньополітичних загроз та ризиків для української держави;

– Належно та рішуче реагувати на антиукраїнську політику іноземних держав на території Західної України:

– оскаржувати ухвалення змін до законодавства про інститут національної пам’яті в РП, які мають антиукраїнський зміст; унеможливити поширення імперської, шовіністичної, антиукраїнської пропаганди під час відзначення на території України 100-річчя відновлення Польської держави; заборонити використання імперських символів сусідніх держав на території України, зокрема в меморіальних місцях, на пам’ятках архітектури тощо; вивезти з території музею-заповідника «Личаківський цвинтар» у Львові незаконно встановлені скульптури левів як символу панування у Львові польської окупаційної влади; не допустити надалі встановлення подібних символів та врегулювати систему дозволів на встановлення об’єктів представниками іноземних держав;

– Розробити і прийняти Загальнодержавну цільову програму вшанування українських жертв окупаційних режимів у ХХ ст. (російського, німецького, польського, угорського, румунського);

– Розробити і прийняти Загальнодержавну цільову програму оцифрування архівів та книг на історичну тематику;

– Внести зміни до законодавства України про туризм у частині запобігання у поширенні антиукраїнської пропаганди під час ведення екскурсій суб’єктами туристичної діяльності;

– Перевидати та популяризувати за кордоном книги про історію України мовами іноземних держав;

– Належно відзначити 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки впродовж 2018-2023 рр.: ухвалити Постанову ВРУ про відзначення ювілею, розробити план заходів та передбачити фінансування, зокрема на проведення наукових конференцій, друк архівних матеріалів, видання тематичної літератури, проведення виставок тощо, популяризацію теми сторіччя Української державності в Україні та за кордоном;

– Належно захищати права українців за кордоном, не допустити переслідування через політичні, релігійні та культурні переконання;

– Переглянути уповноваженими органами роботу культурних, гуманітарних, інформаційних, освітніх іноземних товариств на території України на предмет дотримання українського законодавства щодо діяльності нацменшин;

– З метою припинення практики видачі паспортів іноземних держав громадянам України ухвалити закон про заборону подвійного громадянства та про кримінальну відповідальність за його порушення.

Звертаємося до обласних рад:
– Прийняти Програму вшанування на території областей жертв окупаційних режимів, яка б передбачала: вшанування українських жертв окупаційних режимів; пошук на території області місць пам’яті, пов’язаних із трагічними та героїчними сторінками історії України ХХ ст.; впорядкування та встановлення пам’ятних знаків українцям, які боролись з окупантами та загинули від їх рук; проведення міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених пам’яті українських жертв окупаційних режимів; збір спогадів, робота в архівах, видання наукових монографій, збірників документів, свідчень очевидців, науково-популярних і художніх творів з метою висвітлення історії злочинів окупаційних режимів щодо українців; проведення тематичних виставок, експозицій, постановка вистав, зняття документальних фільмів тощо з метою висвітлення трагічних та героїчних сторінок історії України ХХ століття.

(Львів, 10.08.2018)