Приклад Кіплінга
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 21 Гру 2025 в 21:02
Богдан Буткевич
Приклад Кіплінга
З приводу знесення пам’ятника Булгакову, яке невдовзі, після відповідного рішення Київради, нарешті має статися.
Так ось, на будь-який вий сраних малоросів щодо того, що цей персонаж, мовляв, народився і першу половину життя прожив в Києві, а тому це його робить частиною української культури, раджу наводити один приклад. Який начисто, наглухо і залізобетонно перебиває цю дикуху.
Ось він.
Редьярд Кіплінг, знаменитий англійський письменник, тим не менше, народився і велику частину життя, та й велику славу, заробив в Індії. В місті, яке англійці називали Бомбей, а зараз носить ім’я Мумбаї. Бо індійці поміняли назву, коли Індія стала незалежною. Цікаво – чому так? Чому вони не оцінили вклад білої людини?
Так ось, Кіплінг був сином колоніального діяча. Правда, не прямого чиновника з метрополії, як у випадку з Булгаковим. А – все ж, професора мистецтв, який приїхав нести “тягар білої людини” в свою колонію, якою тоді була Індія.
І – о диво – жодному індійцю ніколи навіть на рівні ідеї не приходило до голови визнати ні самого Редьярда, ні його батька-викладача діячами індійської культури. Ні, вони британці-колонізатори. Чиє проживання і діяльність і використання орієнталістсько-індійської тематики в ній були тільки зайвим свідченням колоніального, пригнобленого статусу Індії на той момент.
До речі, цікаво, що і батько, і син при першій же можливості повернулися до Британії. Й там вже жили до смерті.
Виникає просте питання. Булгаков – це один в один Кіплінг. Тільки в Україні. Яка тоді була колонією рашки у формі імперії Романових. То якого ж біса у індійців ніколи не було проблем з тим, як визначати Кіплінга, а у нас виникає купа почвар, які всіма силами досі намагаються довести, що син колоніального чиновника, який всім серцем зневажав все, що пов’язано з Україною, до того ж – ніколи це й не приховував, чомусь має вважатися частиною української історії та культури?
Між іншим, Кіплінг хоча б дійсно був поціновувачем саме індійської культури. Що чітко прослідковується в його творчості. Натомість, Булгаков – це про “кіт/кот” і таку щиру зневагу до всього українського, що навіть Соловйов би позаздрив.
Тому використовуйте приклад Кіплінга. Повірте – тупим малоросам або просто росіянам, які якогось біса ще досі не звалили в свою країну звідси, просто нічого буде відповісти на це.
Булгаков – дійсно великий письменник. Російської літератури. Чиє проживання в Києві є зайвим свідченням пригноблення України.
Тому і він сам звалив звідси, і все, що з ним пов’язане, також не має жодної підстави тут перебувати.
Dixi, як то кажуть.
ЗІ: Для всіх любителів використовувати в якості аргументу у*банство про “корінного киянина” – правда, більшість з таких має тата-росіянина, якого десь в 1970-ті за розподілом після ВИШу відправили сюди працювати.
Так ось – я киянин в 7 поколінні)
