
Про ліву традицію у філософії
Сергій Чаплигін (філософ, Київ)
Про ліву традицію у філософії
Фрейдо-марксизм є важливим моментом у розвитку лівої ідеології, оскільки вводить (як і лібералізм) в соціологічну конструкцію індивіда, як найважливішу соціальну фігуру.

Цей індивід (але на відміну від економічного в лібералізмі чи класового в марксизмі) обґрунтовується сексуально.
Тобто тут ми бачимо серйозну зміну соціологічних пріоритетів лівої ідеології – від жорсткої і догматичної класової боротьби, де вирішальну роль відіграє базис (економічні відносини) та де діють сили класу, а не індивіди, до більш визначеної індивідуалістичної теорії, де в центрі опиняється саме індивід.
І якщо спочатку звільнення індивіду є завданням, паралельним зі звільнення всього робітничого класу, то потім клас витісняється зовсім.
Сексуальність у фрейдо-марксизмі ототожнюється з внутрішнім змістом індивіда і ця структура береться за основу, яка поширюється на всю структуру суспільства – всупереч тим соціальним інститутам (сім’я, мораль та ін.), що склалися ще в часи традиційного суспільства і продовжують здійснювати вирішальний вплив на соціальні, правові та політичні інститути індустріального суспільства.

В рамках фрейдо-марксизму реалізується теза К. Маркса про принципову важливість закону єдності та боротьби протилежностей, як основного закону суспільного розвитку.
Водночас марксистська ідея соціального і політичного розвитку досить суттєво трансформується.
Мова йде про вплив ідей З. Фрейда (позбавлення комплексів, які сковують сексуальний потяг та змушують підкорятися диктатурі розуму), яка приводить фрейдо-марксистів до твердження, що розвиток політичних та правових інститутів зводиться до прагнення домінування в соціально-політичних реаліях сучасного суспільства, яке напряму пов’язано з придушенням людської свободи в сексуально-еротичному контексті.

Г. Маркузе, стверджує, що «сенс капіталістичної експлуатації полягає в обмеженні сексуальних жадань», і закликав до відмови від традиційних цінностей, бунту та революційній боротьбі за «розкріпачення» інстинктів, особливо Еросу.
Подібні «ідеологічні основи» можна прослідкувати вже в творах маркіза де Сада («садизм») та Симони де Бовуар («фемінізм»).
Фактично мова йде про те, що людина визначається як антибіологічна істота, пригнічена суспільством – зокрема його політичними та правовими інститутами.
Але в об’єднанні всіх цих соціально-марксистських та біологізаторсько-фрейдистських інтенціях залишається абсолютно незрозумілим, що є підставою чого – з однієї сторони, політичні та правові інститути є засобом для гноблення людини, і при цьому ж абсолютно не важливо, чим же все-таки є людина – соціальною істотою чи твариною з соціальними ознаками.
Інша сторона фрейдо-марксизму сконцентрована на ідеях співвідношення базису та надбудови. В класичному марксизмі базис (економічні відносини) визначає існування і основні принципи реалізації надбудови (право, політика, культура, філософія, ідеологія та ін.).
Для фрейдо-марксистів очевидним є факт того, що надбудова також здійснює фундаментальний вплив на базис, як і базис на неї.
Таким чином, політичні і правові інститути представляються не тільки в якості зовнішнього структурного утворення, який є підставою регламентації людської поведінки, а й на рівні психологічної поведінки, яка реалізується саме через репресивну функцію.
Відповідно фрейдо-марксизм розглядає політичні інститути через призму сімейних відносин, проводячи аналогію між образами в сімейних відносин та політичними ролями і функціями.
Тому для них вкрай важливими стає необхідність ліквідації традиційного типу сім’ї, сімейних відносин та практики домашнього виховання, як основи формування авторитарного мислення.
А ліквідація традиційних відносин, норм моралі, сім’ї, статевих ознак, на думку фрейдо-марксистів, має змінити психотип людини та призвести до соціальних трансформацій.
You may also like
Архіви
- Квітень 2025
- Березень 2025
- Лютий 2025
- Січень 2025
- Грудень 2024
- Листопад 2024
- Жовтень 2024
- Вересень 2024
- Серпень 2024
- Липень 2024
- Червень 2024
- Травень 2024
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Серпень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Січень 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
Категорії
- Актуальні проблеми націоналізму
- Архів націоналістичних часописів
- Без категорії
- Бібліотека Центру
- Видання Центру
- Відео Центру
- Дмитро Донцов: постать та інтерпретації
- Іншими мовами
- Класика націоналізму
- Меч духовний
- Наука і національне буття
- Націоналізм у культурі
- Націоналізм у світі
- Одним словом
- Памфлети
- Передмови О.Багана до "Вибраних творів" Д.Донцова
- Події та коментарі
- Твори Василя Іванишина
- Твори Дмитра Донцова
- Традиція право-консервативної думки
- Український націоналістичний рух
- Філософія національної ідеї
- Християнство і націоналізм
- Хроніка діяльності Центру
Залишити відповідь