Подвійна гра Віктора Орбана

Василь Лаптійчук (політолог, Київ)
Подвійна гра Віктора Орбана
Угорщина має надто сумний досвід минулого століття участі в міжнародних аферах, аби зараз «просто так» ризикувати зазнати чергового геополітичного фіаско. За результатами Першої світової Угорщина втратила 32% етнічних угорців разом з територіями, які вони населяли. Для повернення хоч чогось напередодні Другої світової Будапешт пішов на союз з гітлерівською Німеччиною та її союзниками – Італією й Японією. Завдяки союзу з агресорами впродовж 1938-1939 років Угорщина захопила Карпатську Україну. Протягом 1940-1941 угорська армія вторглася в Румунію й Югославію. Упродовж ДСВ угорці брали активну участь у війні в Україні, зокрема, відзначилися такою жорстокістю, яка в той час на нашій землі була властивою лише їм і російським «добровольчим» арміям «козаків». Проте, тримаючи ніс за вітром, 1943-го після поразки під Сталінградом і виходом з війни Італії, угорці почали шукати інших партнерів. 1944-го Будапешт повів таємні переговори з Москвою й наказав армії припинив бойові дії проти союзників.
«ВЧАСНО ЗРАДИТИ – ЦЕ ПЕРЕДБАЧИТИ» стало символом зовнішньої політики Угорщини ХХ століття, тож було б наївно вважати, що Будапешт триматиметься за союз з Москвою, якщо побачить її слабкість. Більше того, угорський уряд від самого початку, крім плану «А» (фактичний союз з РФ й окупація України, в разі її поразки, розпаду, внутрішньополітичного хаосу) мусив мати й план «Б», тож вважати фактичний, хоч і неформальний, геостратегічний союз між Угорщиною й Росією «вічним» немає жодних підстав. Тим більше, за умов, коли «Київ за три дні», як обіцяли росіяни, перетворився на дедалі потужнішу й упевненішу військову, економічну й політичну підтримку з боку розвинених країн світу, до яких хотіла б належати й Угорщина.
Теперішня зовнішньополітична активність Орбана, включно з його візитом на «саміт» у Пекіні, куди з’їхались лідери й вожді переважно малорозвинених і малодемократичних країн, безперечно, є елементом нової угорської гри: Угорщина не лише надійний союзник НАТО, але й пішла далі – її політичний лідер грає роль європейського розвідника в стані агресора та його потенційних союзників. Поза сумнівом, після повернення з Китаю Орбан розповість партнерам по Альянсу багато «конфіденційних» речей і особистих вражень. Насамперед, США. Така доля політиків і націй, які через союз із агресором вирішують поживитися кривавою здобиччю.
Москва, яка має розгалужену мережу інформаційного контролю в Угорщині, повинна щось запідозрити. І буде мстити. Звичайно, відносини Орбана з Кремлем формально не є глибокими, «він їм підписки не давав», тож труїти угорського прем’єра, точно, не будуть. Але й не залишать справу просто так. Першими симптомами, що «бджоли про щось здогадуються», стане пошук «Роспотребнадзором» води в угорському вині й бацил в «Унікумі». Якщо Орбан після цього не поклянеться кров’ю у вірності, то на російсько-угорській «Дружбі» може статися аварія, й нафта піде кудись не туди. Але угорці, що від самого початку вели подвійну гру, готові й до таких поворотів: Будапешт першим уже заявив, що Угорщина може обійтися без російських нафтопродуктів. Вчасно зрадити – це передбачити.
You may also like
Архіви
- Квітень 2025
- Березень 2025
- Лютий 2025
- Січень 2025
- Грудень 2024
- Листопад 2024
- Жовтень 2024
- Вересень 2024
- Серпень 2024
- Липень 2024
- Червень 2024
- Травень 2024
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Серпень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Січень 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
Категорії
- Актуальні проблеми націоналізму
- Архів націоналістичних часописів
- Без категорії
- Бібліотека Центру
- Видання Центру
- Відео Центру
- Дмитро Донцов: постать та інтерпретації
- Іншими мовами
- Класика націоналізму
- Меч духовний
- Наука і національне буття
- Націоналізм у культурі
- Націоналізм у світі
- Одним словом
- Памфлети
- Передмови О.Багана до "Вибраних творів" Д.Донцова
- Події та коментарі
- Твори Василя Іванишина
- Твори Дмитра Донцова
- Традиція право-консервативної думки
- Український націоналістичний рух
- Філософія національної ідеї
- Християнство і націоналізм
- Хроніка діяльності Центру
Залишити відповідь