ФРАГМЕНТИ

Автор: . 08 Чер 2019 в 0:02

Василь Іванишин

 

ФРАГМЕНТИ

(продовження)

 

Кому в Україні найгірше? Очевидно, євреям, бо вони постійно і надривно кричать про український антисемітизм. Аж дивно, що вони ще не плюнули на таке життя і не втекли від цих клятих антисемітів додому – на батьківщину, яку, кажуть, дуже сильно люблять…

На другому місці, напевно, росіяни, яких тут українці-бандерівці щоденно катують за російську мову і палку любов до Росії – батьківщини, котру вони, як і євреї свою, вважають за краще любити здалека. Дистанційний патріотизм чи заочна любов?

На третьому місці серед страждальців – „язичники”: російськомовні українці і неукраїнці, на яких бандерівці, як стверджують московські шовіністи, систематично влаштовують масові облави з публічними стратами і яких Москва так рветься захищати.

Кому в Україні найкраще? Ясно, що українцям: ні за що не відповідають (бо нічим важливим не керують), ніколи не банкрутують (бо нічим не володіють), нічого не втрачають (бо нічого не мають), ніколи публічно не нарікають (бо жодних ЗМІ не мають), ніколи нічого від влади не вимагають (бо своєї ще ніколи не мали, а чужу турбувати якось не випадає), а як їм щось не подобається, то мільйонами виїжджають за кордон (у турпоїздки, звичайно). Від цього розледащіли так, що навіть уряди після „помаранчевої революції” у нас формуються виключно з нацменшин.

Для „наших” політиків, політологів і ЗМІ правда – це той папірець, у який розумніші з них загортають брехню, якою наркотизують суспільство.

За Г.-Г.Гадамером: батьківщина – це провідна константа людського буття: „щось споконвічне”, яке „не обирають” і „не забувають”. У реальному вимірі батьківщина – це передусім „мовна батьківщина (біном батьківщина/мова).

Боротьба за україномовність українців – це не боротьба за україномовність росіян: це бортьба за повернення російськомовним українцям їхньої батьківщини – України.

Сьогодні в N хороший настрій – уже зранку йому вдалося зіпсувати настрій аж двом колегам.

Це був явно породистий чоловік – із породи підляків.

Першу підлість проти мене він вчинив через молодість. Другу – через дурість. Решту чинить уже за звичкою.

До другої світової війни включно різнолике імперське Зло для досягнення абсолютної влади  знищувало цілі народи. І це було жахливо. Після цієї війни імперіалісти діють із більшим розмахом – знищують не тільки людей і народи, а ціле людство і саму людяність. Але це вже нікого не лякає і не обурює. Бо називається боротьбою з тероризмом, глобалізмом, глобальним потеплінням, протистоянням культур і цивілізацій тощо.

            В ідейній боротьбі хто не освічений, той – не озброєний.

            Живіть так, щоб не сказали про вас: „Велика сила в нього, тверда віра його, та слабкий розум у нього”.

[2007 р.]

Рубрики: Твори Василя Іванишина