Новий крок видавництва «Крила»

Олег Баган Новий крок видавництва «Крила»        Щойно у тернопільському видавництві «Крила» побачив світ роман Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський». Я щиро тішуся цим проєктом, який відкриває нашу нову книжкову серію «Знамениті повісті та романи», оскільки вже давно, мабуть, від студентських літ, задумувався про те, чому цей твір не знайшов свого почеснішого місця в українській літературі […]

Грабович як міфотворець

Продовжуємо публікувати матеріали з нової мнографії Петра Іванишина “Агон, або Перипетії одного захисту”.    Петро Іванишин   Грабович як міфотворець[1]   Як і кожний політичний міфотворець, Григорій Грабович старанно при­хо­вує власну ідеологічну тенденцію. Навпаки, він апелює до наукової об`єктивності, відкидаючи “традиційні” полярні інтерпретації Кобзаря: націоналістичну (Шев­ченко як “національ­ний пророк”) і марксистсько-радянсьу (Шевченко як “рево­люціонер” і […]

Над томом Скунця

Петро Іванишин   Над томом Скунця   Том Петра Скунця. Все його непросте життя і вся багатогранна творчість – як єдиний смисловий том. Зчитувати-перечитувати його, інтерпретувати, осмислювати – процес нескінченний. Елементом такого читання-осмислення кожної творчої особистості будуть спогади. Настав час і на ось ці… Петро Скунць, як і  більшість важливого, світлого і доброго, ввійшов у […]

Літературознаство і денаціоналізація, або Феномен постколоніальної еристики

Продовжуємо публікувати матеріали з нової мнографії Петра Іванишина “Агон, або Перипетії одного захисту”.    Петро Іванишин ЛІТЕРАТУРОЗНАСТВО  І  ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ, або ФЕНОМЕН ПОСТКОЛОНІАЛЬНОЇ ЕРИСТИКИ (ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ)   Запропонований небайдужому українському читачеві “Агон…” – книжка, що постала на основі аналізу перипетій захисту докторського дослідження “Національний сенс екзистенціалів у поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко (діахронія української літературної герменевтики)”, написаного […]

Петро Іванишин: Агон, або Перипетії одного захисту

Щойно побачила світ нова полемічна монографія Петра Іванишина. Ця праця  із герменевтичною глибиною та націософською прозорістю розкриває складні питання новітнього українського літературознавства, зокрема полемічного дискурсу. Спираючись на власний досвід захисту докторської дисертації, автор досліджує такі виміри наукового буття, як світоглядні протистояння, етичні норми, коректність та аргументованість суджень, вагомість національної ідентичності, важливість неупередженої метакритики та ін. […]

«Жах» правого радикалізму, або Як врятувати нерядового Григорія? (Заява до публічної дискусії)

Цьогоріч сталося щось небачене: дискусії щодо претендентів на здобуття Шевченківської премії раптом вилилися у справжній «Жах», Україною покотилися чутки і звинувачення, залякування і закликання про загрозу «правого радикалізму», правих ідеологій та ідеологів, які змовилися проти кандидатури американського науковця українського походження Григорія Грабовича і хочуть зробити йому щось злого. Маємо на увазі «Відкритий лист до Президента […]

Конфлікт світоглядів і поколінь чи наша “культурна війна”?

Щойно побачила світ нова полемічна монографія Петра Іванишина. Ця праця  із герменевтичною глибиною та націософською прозорістю розкриває складні питання новітнього українського літературознавства, зокрема полемічного дискурсу. Спираючись на власний досвід захисту докторської дисертації, автор досліджує такі виміри наукового буття, як світоглядні протистояння, етичні норми, коректність та аргументованість суджень, вагомість національної ідентичності, важливість неупередженої метакритики та ін. […]

“Пробоєм”

“Пробоєм” (1933 р. грудень) “Пробоєм” (1934 р. березень) “Пробоєм” (1934 р. квітень) “Пробоєм” (1934 р. квітень ч. 5) “Пробоєм” (1934 р. травень) “Пробоєм” (1934 р. червень ч. 4) “Пробоєм” (1934 р. червень ч. 5) “Пробоєм” (1934 р. червень ч. 7) “Пробоєм” (1934 р. липень ч. 6) “Пробоєм” (1934 р. жовтень Львів) “Пробоєм” (1934 р. жовтень-грудень […]

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник”

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-01) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-02) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-03) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-04) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-05) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-06) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1922-07) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1923-08) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1924-01) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1924-02) “Літературно-науковий вісник” і “Вісник” (1924-03-04) […]

“Сурма”

“Сурма” (1927) “Сурма” (1929) “Сурма” (1930) “Сурма” (1931) “Сурма” (1932) “Сурма” (1934)

“Розбудова нації”

“Розбудова нації” (1930) “Розбудова нації” (1931) “Розбудова нації” (1933) “Розбудова нації” (1934)

Сергій Квіт: До дискусії з приводу (не)присудження Шевченківської премії Григорію Грабовичу

До дискусії з приводу (не)присудження Шевченківської премії Григорію Грабовичу. На жаль, переважно ми маємо не наукову, естетичну чи ідейну полеміку, а перелік особистісних образ. Зверну увагу на фразу, що з’явилася в одній з перших публікацій на підтримку професора Грабовича. Мовляв, ця премія не варта мізинця відомого американського дослідника. Цей вислів є надзвичайно показовим. Не зважаючи […]

Чи рятує країну лібералізм? або Ще раз про «дві України» Миколи Рябчука

У №1-2 «Критики» за 2015-й рік з’явилася ґрунтовна стаття знаного публіциста і літературного критика Миколи Рябчука «Дві України: кінець амбівалентности?», в якій Автор пробує дати відповіді на стратегічні питання розвитку української нації і держави. Загалом проведений аналіз і концепція мислення вражають проникливістю, широтою і дотепністю мислення та стимулюють до цікавих переосмислень української модерної історії. Однак […]

Навіщо в Києві ліберали стимулюють західний сепаратистський фронт?

Оригінальну позицію в українському культурному та медіа просторі займає часопис «Критика» (головний редактор Григорій Грабович): з одного боку, видання послідовно веде лінію на розширення інтелектуальних обріїв українства, ознайомлення українського читача із цікавинками світової культури, принципового захисту ліберальних принципів і вартощів, а з іншого, так само регулярно, демонізує й очорнює український національно-визвольний рух 1917-1950 рр., приписує […]

Цілі українців і роздуми влади. Як розгромити ворога?

Ігор Лосєв   Україна набагато більше виграла б, якби називала все своїми іменами: війну війною, агресію агресією, окупацію окупацією  Якщо держава хоче досягнути певної мети, вона повинна чітко її уявляти і знати шляхи наближення до неї. Це називається стратегією. Стратегія диктує тактику – методи здійснення мети. А тактика диктувати стратегію не може, бо це згубно […]

Радикальні ліберасти заступилися за компартію

Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов про заборону Комуністичної партії. На нинішній момент її офіційна діяльність або участь у майбутніх виборах заборонені. За проросійську партію, яка несе відповідальність за більшовицькі злочини, заступилися ліберальні екстремісти із  організації “Amnesty International”. На думку західних ліберастів, українці не мають права забороняти діяльність цієї злочинної організації. — Сьогоднішня заборона […]

За Шевченкові домінанти Шевченківської премії!

Відкритий лист голові та членам Шевченківського комітету Цьогорічне висунення претендентів на Шевченківську премію отримало неприємне забарвлення після того, як одним із кандидатів став американсько-український дослідник Григорій Грабович, власне, відомий тим, що намагався в окремих своїх працях понизити значення постаті Т. Шевченка. Безумовно, науковий доробок Г. Грабовича має свою оригінальність і вагу. Однак спроба його однодумців […]

Помилка Порошенка і небезпека для російськомовних патріотів України

Лариса Масенко   Відкрита агресія Росії проти України позбавила багатьох українців впровадженого імперією в їхню свідомість переконання, що російський народ є «братнім» Українська мова як чинник національної безпеки Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, […]

Відкритий лист голові та членам Шевченківського комітету

Звернутися до Вас та до української громадськості змусило нас висунення американсько-українського професора Григорія (Джорджа) Грабовича на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Незважаючи на те, що в доробку Г.Грабовича є й науково неординарні праці, більшість його студій, на жаль, відверто просякнута деструктивними антиукраїнськими, у суті своїй колоніальними ідеями. Немає потреби нагадувати, що найпочесніша в […]

Дмитро Донцов – Заповіт нашої доби

Заповіт нашої доби   Доповідь, виголошена Дмитром Донцовим у березні 1964 року. Аудіозапис виступу на касеті знаходився в колекції документів інженера Василя Олеськіва. Оцифровано у серпні 2015 року Архівом ОУН в Українській Інформаційній Службі – Лондон. Розшифрував і підготував текст до друку історик Володимир Муравський. Назва тексту редакційна. Шановні збори! Цих кілька слів говорю вам […]

Ідеологія українського націоналізму

Про віру в національну ідею: “Віра є джерело героїзму, посвяти, відваги.. Віра сталить думку. Віра не допускає сумнівів у вашу правду у ваші серця. Віра є запорукою тріюмфу всякої правди, яка має потрібне число тих, що в неї — без вагання — вірують *** Коли ті, що знесилені й зламані духовно, підводитимуть ідейні „аргументи” під […]

Цікаво про націоналізм

Щойно у львівському видавництві «Піраміда» побачила світ книга дрогобицького науковця і публіциста, теоретика сучасного українського націоналізму Олега Багана «Націоналізм і націоналістичний рух: історія та ідеї», яка вперше була видана у Дрогобичі: ВФ «Відродження», 1994. Тоді появу цієї книги інспірував знаний ідеолог націоналізму, організатор видавничої фірми «Відродження» (1991) та громадсько-спортивної організації «Тризуб» ім. С. Бандери Василь […]

“Вістниківець” (1949)

Визвольний шлях (1948-2003)

Розбудова нації (1929)

“Пробоєм”

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник”