Новий крок видавництва «Крила»

Олег Баган Новий крок видавництва «Крила»        Щойно у тернопільському видавництві «Крила» побачив світ роман Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський». Я щиро тішуся цим проєктом, який відкриває нашу нову книжкову серію «Знамениті повісті та романи», оскільки вже давно, мабуть, від студентських літ, задумувався про те, чому цей твір не знайшов свого почеснішого місця в українській літературі […]

Говоріть своєю мовою, арбереші!

Галина Пагутяк   Говоріть своєю мовою, арбереші!   Люди, чи то біженці, чи трудові мігранти, переселяючись до іншої країни назавжди, намагались зберегти національну та релігійну ідентичності.Вони підкорялись законам другої Батьківщини, але міцно тримались за рідну мову і звичаї.Саме тому вони виглядають більш патріотичними, ніж ті, хто залишився вдома у рабстві.Про це пише Карл-Маркус Гаус у […]

Шлях до мови

Мартін Гайдеґґер   Шлях до мови   Шлях до мови     http://www.ukrcenter.com/

ФРАНКО – ПУЛЮЙ: ДВА ТИТАНИ У МОВНО-САКРАЛЬНІЙ БИТВІ (ДО ПОЛЕМІКИ ПРО ПЕРЕКЛАД БІБЛІЇ 1903 РОКУ)

                                                           Ірина ФАРІОН        ФРАНКО – ПУЛЮЙ: ДВА ТИТАНИ У МОВНО-САКРАЛЬНІЙ БИТВІ (ДО ПОЛЕМІКИ ПРО ПЕРЕКЛАД БІБЛІЇ 1903 РОКУ)       В одночассі зійшлися два Івани – надпотужні інтелектуали, суспільно-політичні діячі та духові провідники української нації Іван Пулюй (1845–1918) та Іван Франко (1856–1916). Зійшлися, напрацювалися, розсварилися – та не минули. Горіли свободою […]

МОВНО-ПОЛІТИЧНИЙ СВІТОГЛЯД ІВАНА ПУЛЮЯ

                                                           Ірина ФАРІОН        МОВНО-ПОЛІТИЧНИЙ СВІТОГЛЯД ІВАНА ПУЛЮЯ   Нїхто ж розумний не буде сумнїватись, що доля нашого народу лежить не у Відні і не в Петербурзї, але в його таки руках, коли б тілько був розум. Іван Пулюй     Лінгвоперсонологія     – один із новітніх напрямів сучасного українського мовознавства, хоч на цьому […]

Іван Франко про польсько-українські стосунки в аспекті геополітики

Олег Баган Іван Франко про польсько-українські стосунки в аспекті геополітики   Майже протягом усього творчого життя І.Франкові доводилося так чи так трактувати польське питання, відгукуватися на різноманітні проблеми польсько-українського співжиття, інтерпретувати польську культуру. Тож, зрозуміло, що його позиція в цьому питанні є для сучасних українців надзвичайно цікавою і повчальною. Ми зупинимося на двох, центральних, на […]

Абсурдиштат

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ   Абсурдиштат   Фестиваль “Бандерштат” зумів внести скромний внесок у зміцнення позицій націоналістичного руху в Україні. “Попсовізація”, якої він зазнав протягом останніх років, була майже неминучим явищем, яке можна якось виправдати. Одначе жодною мірою не можна виправдати ситуації, коли під прикриттям націоналістичного заходу подається антинаціоналістична диверсія. Саме такою диверсією є те, що другий […]

Олег Баган: «Союз Триморя – рятівний для України геополітичний проект: це цивілізаційна антитеза до Росії»

Олег Баган: «Союз Триморя  –  рятівний для України геополітичний проект: це цивілізаційна антитеза до Росії»   «Війна цивілізацій», «цивілізаційні розколи» – чуємо раз у раз в розмовах політологів. Що вкладають у ці поняття аналітики? Зокрема, недавно, в липні, ми почули про нове цивілізаційне об’єднання «Союз Тримор’я», до якого на чолі з Польщею і Хорватією увійшли […]

Підстави нашої політики: Боротьба з Росією – національна ідея України

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Боротьба з Росією – національна ідея України   Ci висновки такі: основа великої кризи, що стрясає нашим континентом, конфлікт між Європою і Росією – се глибоке противенство двох ворожих собі цивілізацій. Сі противенства остільки глибокі, що сподіватися їx скоpoї ліквідації передчасно. Коли не Європа, то Росія завше буде свідома […]

ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

                                                           Ірина ФАРІОН        ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ   Без мови всі українські бажання збудовані на піску. Олександр Потебня     Хронологічні межі земного шляху видатного філософа мови Олександра Потебні вписані у водночас німе і промовисте для українськомовної науки та словесности ХIХ століття: 10 (22) вересня 1835 року–29 листопада (11 грудня) 1891 […]

Підстави нашої політики: Росіяни завжди підкоряються зовнішній силі

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Росіяни завжди підкоряються зовнішній силі   Звиклий коритися “чужій” правді, позбавлений власних переконань, може москаль зробити все. “Трудно человеку (себто російському) знать – пише Достоевський – что грешно, а что нет: тайна тут превосходящая ум человеческий”. А коли трудно, то нема для російского чоловіка ніякої заказаної дороги, ніякого певного […]

«Синопсис» Інокентія Гізеля як джерело мовної свідомості українців у другій половині ХVII століття

                                                           Ірина ФАРІОН        «Синопсис» Інокентія Гізеля як джерело мовної свідомості українців у другій половині ХVII століття   Українська історіографія ХVII століття небагата на мовні пасажі, однак, як зауважив Д. Чижевський,  «…в цих творах [історичних – авт.] маємо майже завжди певний національний світогляд. Іноді цей національний світогляд розпливається в слов’янській, – іноді – […]

МІСЦЕ РУСЬКОЇ (УКРАЇНСЬКОЇ) МОВИ У БІБЛІЙНІЙ КОНЦЕПЦІЇ МОВНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ (Х–ХVII ст.)

                                                           Ірина ФАРІОН        МІСЦЕ РУСЬКОЇ[1] (УКРАЇНСЬКОЇ) МОВИ У БІБЛІЙНІЙ КОНЦЕПЦІЇ МОВНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ (Х–ХVII ст.)            Об’єктом дослідження статті є біблійна концепція мовно-комунікаційного простору та її інтерпретація в історичному розрізі у різних культурно-політичних середовищах. За предмет дослідження маємо місце та рецепцію руської (української) мови у період середньовічної релігійної монополії та на початках […]

Підстави нашої політики: Примітивізм російського суспільного ідеалу

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Примітивізм російського суспільного ідеалу   На виложені тут загальні принципи російського життя не раз зверталося увагу, але досі не хотіли зобачити одної генеральної ідеї, котра панує і над суспільним устроєм Росії, і над її політичним і церковно-релігійним ладом, над її філософією, літературою. Примітивізм цілого суспільного ідеалу нації, придавленість одиниці, […]

ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР: маловідомі факти

ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР: маловідомі факти      

ТЕРМІН «РУСЬКА МОВА» В ДІЯХРОНІЇ

                                                           Ірина ФАРІОН        ТЕРМІН «РУСЬКА МОВА» В ДІЯХРОНІЇ       Термін руський здебільшого був об’єктом аналізу у працях істориків, етнологів та принагідно філологів. Однак поза межами їхніх студій залишалася знакова сполучуваність цього етноатрибутива з лінгвономеном «мова» в історичному контексті. Наша розвідка має на меті не лише розкрити смислову наповненість, продуктивність та […]

Підстави нашої політики: Російська суспільна думка підносить масу і зневажає одиницю

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Російська суспільна думка підносить масу і зневажає одиницю   Держава, община, родина, церква, субстанція все стояла над поневоленим морально й фізично суб’єктом в Росії як великий далай-лама перед віруючими, не даючи йому ні вільно рухатися ні вільно думати. Фатальні наслідки такої організації суспільности і психики одиниці могли ми обсервувати […]

«КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА 1710 РОКУ» КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇЇ БАЗОВИХ КОГНІТИВНИХ ТЕРМІНІВ

                                                           Ірина ФАРІОН        «КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА 1710 РОКУ» КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇЇ БАЗОВИХ КОГНІТИВНИХ ТЕРМІНІВ       Конституція Пилипа Орлика 1710 року через складні політичні обставини бездержавности України щойно у ХХ ст. стала системним об’єктом вивчення істориків Д. Дорошенка, О. Субтельного, О. Пріцака, О. Оглоблина, І. Борщака, В. Шаповала, Т. Чухліба, правознавців […]

Підстави нашої політики: Російська церква підпорядкована державній владі

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Російська церква підпорядкована державній владі   Те саме відкиданя засади індівідуалізму знаходимо в російській церкві. Підходячи до сеї надзвичайно дражливої у нас квестії, треба одразу зауважити слідуюче: можна різно відноситися до релігії та церкви, можна уважати їx “вигадкою попів”, хоч засади, положені в основу цілої їх ідеологічноі та ритуальної […]

ДМИТРО ДОНЦОВ І НАДДНІПРЯНЩИНА У 20-30 РОКИ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ   ДМИТРО ДОНЦОВ І НАДДНІПРЯНЩИНА У 20-30 РОКИ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ   Роль і місце Дмитра Донцова у розвитку української політичної та культурно-метаполітичної думки важко переоцінити. Досить сильно це відчувається, коли ми поглянемо на різницю, котра існувала між стилем політичного мислення українців Галичини та Наддніпрянщини у міжвоєнний час, період Другої світової та повоєнні роки. […]

Хорватська тема в українській націоналістичній пресі 1930-х – поч. 1940-х років

Олег Баган   Хорватська тема в українській націоналістичній пресі 1930-х – поч. 1940-х років   (Виступ на міжнародній конференції «Україна і Хорватія: історичні паралелі» (Дрогобич – Трускавець, 1 – 3 червня 2017 р.)   Вперше в дискурсі новонароджуваного українського націоналістичного руху ХХ ст. хорватська тема з’являється у 1913 р. на 2-му Студентському з’їзді у Львові […]

Підстави нашої політики: Нехтування особистістю на користь колективу

Дмитро Донцов   Підстави нашої політики: Нехтування особистістю на користь колективу   Коли звернутися до устрою російської родини, спіткаємося з тим самим явищем: з подавленям одиниці та з пануванням загалу. Вже сам факт, що селяни в усіх спадкових справах судяться звичаєвим правом, позбавлює одиницю в родині охорони цивільного кодексу, нагибаючи її цілковито під диктатуру сім’ї, […]

“Вістниківець” (1949)

Визвольний шлях (1948-2003)

Розбудова нації (1929)

“Пробоєм”

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник”