Новий крок видавництва «Крила»

Олег Баган Новий крок видавництва «Крила»        Щойно у тернопільському видавництві «Крила» побачив світ роман Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський». Я щиро тішуся цим проєктом, який відкриває нашу нову книжкову серію «Знамениті повісті та романи», оскільки вже давно, мабуть, від студентських літ, задумувався про те, чому цей твір не знайшов свого почеснішого місця в українській літературі […]

Український сором

Галина Пагутяк   Український сором   Завершуємо цей рік з глибоким почуттям сорому. Не за себе, а за все содіяне на наших очах, тридцятирічний підсумок постколоніальності, коли тепер вистрелили всі повішені на стінах рушниці,як петарди на Новий рік. Соромно за владу, яка є суцільною  ганьбою  на цілий світ,зміїним клубком московських холуїв. За те, що в […]

Шах і мат українській культурі

Галина Пагутяк   Шах і мат українській культурі   Аби ви даремно не витрачали час, відразу повідомлю тему мого допису. Шах українській культурі – це зачистка шкільної програми від творів, які можуть пробудити в дитини співчуття, шляхетні почуття  чи патріотизм. Мат – вишенька на торті, новопризначений Шевченківський комітет. Хочете читайте,хочете ні, але це стосується тих, […]

Героїчний символ січеславської землі: Микола Капустянський

Максим Дорофєєв, керівник дніпровської філії Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова                                              Героїчний символ січеславської землі: Микола Капустянський (До 50-річчя смерті)                 Територія нинішньої Січеславщини (Дніпропетровщини) історично була периферійною, прикордонною, фронтирною в українському етнічному просторі. Це історична межа Лісостепу і Степу, за яку тисячоліттями тривала боротьба землеробів і кочівників, рільничої і номадської цивілізацій. Українці наполегливо й […]

Національно-екзистенціальні аспекти пострадянського літературознавства: метакритичний огляд (на матеріалі публікацій в журналі “Слово і час” за 2001 р.)

Петро Іванишин Національно-екзистенціальні аспекти пострадянського літературознавства: метакритичний огляд (на матеріалі публікацій в журналі “Слово і час” за 2001 р.) Довгий період перебування української культури в денаціоналізуючих умовах російсько-комуністичної окупації не міг не позначитися і на науковій сфері національної духовності. Нам передусім ідеться про негативні явища в українському літературознавстві. Звідси одним із найактуальніших завдань новітньої української […]

Я свідомий, для чого я живу (Ідея М. Євшана)

Микола Євшан Я свідомий, для чого я живу (Ідея М. Євшана*)[1]   Я змагаюся з громадянством, борюся з стоголовою безкультурною гидрою нашого громадянського життя. Мені доводиться щодня, щодня мати до діла з людьми, яку просто топляться в хаосі власної темряви, не мають своїх засад, не мають характеру, не знають народної – одним словом, духовні сліпці. Вони […]

Микола Євшан про негативні культурні комплекси українства: критика народництва і провінціалізму в літературі

Олег Баган (Дрогобич) Микола Євшан про негативні культурні комплекси українства: критика народництва і провінціалізму в літературі                    Микола Євшан оновив українську літературну критику й літературознавство самою широтою своїх поглядів, зацікавленням естетичними й філософськими теоріями насамперед низки європейських культурників і мислителів, які наприкінці ХІХ ст. провели яскраву лінію нового містицизму, ідеалізму та ірраціоналізму. М. Євшан виявився ідеальним критиком […]

Національний імператив Івана Франка і методологічні засади освітянських реформ (національно-екзистенційні зауваги)

Петро ІВАНИШИН Національний імператив Івана Франка і методологічні засади освітянських реформ (національно-екзистенційні зауваги) …Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.                          Тарас Шевченко И тот, кто мыслит без конца О мыслях Канта, Галилея, Космополита-мудреца, И судит люди, не жалея Родного брата и отца; Тот лжепророк! Его сужденья – Полуидеи, полувздор!…                          Тарас Шевченко […]

Галичина, яку ми втрачаємо

Галина Пагутяк   Галичина, яку ми втрачаємо   У цій церкві хрестили вінчали їх батьків,хрестили їх самих. Під цими образами,під цим куполом,перед цим престолом. Тепер з їх згоди забрали старі образи, які піп та його наближені, можливо, продадуть, замалювали давні розписи, або заліпили їх гіпсокартоном, оббили церкву вагонкою,вліпили на неї важкий позолочений купол і покрили  […]

Національна культура – підстава державности нації

  Микола Євшан Національна культура – підстава державности нації [1] Те, чого Шевченко колись так боявся сталося: Україна пробудилася серед огню та бурі, серед загальної світової катастрофи, і окрадені, рабовані та насилувані з усіх боків сусідами, не находячи ніде і у нікого не то спочуття, а простої справедливости для себе, ми примушені проти цілого світа […]

УБИЛИ ЗА МОВУ, за ІДЕНТИЧНІСТЬ

УБИЛИ ЗА МОВУ, за ІДЕНТИЧНІСТЬ Україна не лише країна,  де я народився та мешкаю. Україна – це моя МАТИ. Артем Мірошниченко, (22 жовтня 2019, допис на ФБ) 8 грудня поховали нашого побратима з Бахмута, що на Донеччині, АРТЕМА МИРОШНИЧЕНКА (09.05.1983–05.12.2019). Усього 36 років земного шляху.   Його убили два покидьки на прізвища Микола Барабаш, 16 років […]

Новий осередок Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова у Дніпрі

Новий осередок Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова уДніпрі очолив Максим Дорофєєв  –  відомий у регіоні активістнаціоналістичного руху, голова місцевого осередку  ВО “Свобода”,керівник літературного клубу “Світогляд”, благочинної організації“Героям слава”

Земля і воля

Галина Пагутяк   Земля і воля   Минулий мій допис проти продажу землі  визнали таким, що перебуває у філософській площині, а отже, не треба до нього ставитись серйозно. Фото чорного котика  Боніфація зібрало втричі більше лайків. Якщо я зараз скажу, що гасло «Земля і воля» зараз найактуальніше, читати точно не будуть. Але якщо  я висловлюсь […]

Микола Євшан Національне виховання Гадки і мрії

Микола Євшан Національне виховання Гадки і мрії [1] Справу виховання наша інтелігенція переказала майже виключно призначеним для того людям, платним учителям, школі. Школа мала в означенім часі „виховати” дитину, т. є. виробити в ній здібність „обняти посаду”. І коли у нас були які турботи про школу, коли виражали які-небудь питання та проблеми педагогічні, то про […]

Вузлик з насінням

Галина Пагутяк   Вузлик з насінням   Не так стара, як спрацьована , жінка марить клаптиком власної землі. Збирає,випрохує насіння,загортає його у вузлики: огірочки,квасолька, яблучні зернятка,чорнобривці… Землі вона не отримає. Вона так і залишиться Фата Морганою. Один з найсильніших епізодів в українській літературі від геніального Михайла Коцюбинського. Насіння є,але нема землі,щоб ним її засіяти. «Візьми, […]

Церков все більше, а моралі менше. Чому?

Церков все більше, а моралі менше. Чому? У 2018 р. Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи. 31% населення в Україні вважає себе дуже побожними. З них: 22%  кажуть, що релігія є дуже важливою в їхньому житті; 35% відвідують релігійні служби щонайменше раз на місяць; 29%,  моляться щодня; 32% вірять у Бога з […]

Національно-екзистенціальна методологія: герменевтична актуалізація

Петро Іванишин Національно-екзистенціальна методологія: герменевтична актуалізація Проблема написання нової історії української літератури – це передусім проблема методологічної бази. Міркування саме з цього приводу ми пропонуємо науковій громаді у цій розвідці, але для початку – дві цитати. У 1997 році Микола Жулинський, осмислюючи концептуальну проблему “національної самоідентифікації” та утверджуючи вагомість “національного фактору, або ширше – націоналізму”, […]

Замість землі – в землю

Галина Пагутяк   Замість землі – в землю   У моїй родині не продавали землю ніколи .Мали її багато і дітей також багато. Часом дарували біднішим родичам чи навіть сусідам клапоть. Моя прапрабаба Страшівська подарувала землю під цвинтар,на якому й спочила сама. Моя мама віддала теж дві ділянки, які належали нам, без жодних умов. Очевидно,торгувати […]

Безплатні пасажири (Про українське dolce far niente)

Микола Євшан Безплатні пасажири (Про українське dolce far niente) [1] Богато всяких гріхів закидується нашій інтелігенції і богато є справ, на яких вона не може погодитися з собою. Але в одному українська інтелігенція – всіх земель – сходиться і виявляє свою „єдність”: в легковаженню своїх патріотичних і горожанських обов’язків. Здається, нема нічого лекшого у нас, […]

«Казати правду» чи «розганяти зраду»?

Галина Пагутяк «Казати правду» чи «розганяти зраду»?   Я не здивуюся, як  спогади людей, що воювали чи воюють зараз на Донбасі з московськими окупантами, визнають такими, що закликають до насильства.  Їх зараз відфутболюють більші видавництва і намагалися не пустити на  Книжковий Арсенал. До того, ж письменники-кон’юнктурники вважають, що вони потрафлять краще про  це написати. Хай […]

Про МОВУ у вишах від Зе-

 Ірина Фаріон Про МОВУ у вишах від Зе- Чия мова – того й влада. (лат. прислів’я) 1. Закон «Про вищу освіту» ухвалено 1 липня 2014 року в післямайданний час, повний европейської облуди, наїву та корисного ідіотства. Щойно тепер пожинаємо гібридні та отруйні плоди тодішньої незрілости суспільства в усіх царинах життя: країна виявилася ментально неготовою до […]

Українські кордони

Микола Євшан Українські кордони [1] Нарікання на ворогів, що розділили український народ та пошматували кордонами живе тіло його – се locus communis [2] всяких патріотичних промов. Як ми плачемо на долю, що так нас роз’єднала, як нам жаль особливо тих наших братів, що майже безнадійно пропали для нас, як напр. на Мадярщині. Щось глубоко зворушуючого […]

“Вістниківець” (1949)

Визвольний шлях (1948-2003)

Розбудова нації (1929)

“Пробоєм”

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник”