Новий крок видавництва «Крила»

Олег Баган Новий крок видавництва «Крила»        Щойно у тернопільському видавництві «Крила» побачив світ роман Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський». Я щиро тішуся цим проєктом, який відкриває нашу нову книжкову серію «Знамениті повісті та романи», оскільки вже давно, мабуть, від студентських літ, задумувався про те, чому цей твір не знайшов свого почеснішого місця в українській літературі […]

Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи – Олег Романчук

Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи – Олег Романчук Незважаючи на карантин та соціальну ізоляцію, Олег Костянтинович Романчук – журналіст, письменник, публіцист, доцент кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка завдяки підтримці Фундації імені Івана Багряного (США) видав нову книгу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи: Публіцистика воєнного часу» Ця книжка – публіцистичне відтворення шестирічної історії […]

Чому художня література стає непотрібною?

Чому художня література стає непотрібною? Як недавно стало відомо,  Міністерство освіти і науки України оприлюднило проект Держстандарту середньої освіти, за яким «урізається» вивчення в школі предметів «українська література» і «зарубіжна література». Загалом художню літературу пропонується вивчати як «ілюстрації» до різних тем в системі предмету «українська мова». Що це означає для гуманітарної сфери України загалом? Про […]

Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда

Петро Іванишин   Зразки імперських типів літературної інтерпретації в “Орієнталізмі” Е.Саїда У своїй концептуальній статті “Лірика як парадигма сучасності” німецький вчений Ганс-Ґеорг Ґадамер, розвиваючи традицію класичної та онтологічної герменевтики, слушно спостеріг: “Поезія, навіть найменш зрозуміла, народжується в розумінні і для розуміння”[1]. Таким чином дослідник актуалізував дві фундаментальні функції художнього слова: пізнавальну (гносеолологічну) та власне герменевтичну. […]

Мова на карантині

Галина Пагутяк   Мова на карантині   Навіть  агонізуючи кістлява рука влади буде намагатися знищити українську мову, як  опору української держави. Навіть якщо половина цих слуг Кремля виздихає від найдемократичнішого у світі вірусу, останнім порухом живих буде бажання затягти у могилу нашу мову. Навіть ринок землі можна поставити на карантин.А зараз вони просто відчувають дуло […]

Австрійський Drang nach Osten і що з цього вийшло

Олег Баган Австрійський Drang nach Osten і що з цього вийшло Задуматися над питанням, якими були результати австрійського державного і культурного наступу на схід Європи, мене змусила книга дрогобицького мовознавця і культуролога Ярослава Радевича-Винницького «Видатні австрійці: український ракурс» (Дрогобич, 2017), що вийшла в науковій серії «Компаративні дослідження австрійсько-українських літературних, мовних та культурних контактів» (том 6) […]

Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”)

Петро Іванишин Націоналістичний тип літературної герменевтики (на базі поеми Ю.Клена “Прокляті роки”) Націоналізм супроводжує новітні держави, повністю виявляючи себе в суб’єктах, буття яких просочене їхньою національністю.   Саймон Дюрінг В умовах методологічного оновлення та поповнення сучасного літературознавчого інструментарію увага науковців часто спрямовується на інтердисциплінарні герменевтичні стратегії (неоміфологічну, христологічну, культурологічну, різні види філософської тощо). При цьому […]

“Ген українців” з Іриною Фаріон – Дмитро Донцов, людина, що горіла ідеєю нації

“Ген українців” з Іриною Фаріон – Дмитро Донцов, людина, що горіла ідеєю нації

Шевченко і постколоніальна свідомість

Галина Пагутяк Шевченко і постколоніальна свідомість   Сучукрліт  як явище  постав із постколоніальної свідомості, і як тільки ця свідомість перестане домінувати в нашому суспільстві, відбудеться  прорив і в літературі. А Тарас Шевченко в нас один на всі віки й іншого не буде. В Івана Нечуя-Левицького є нарис «Шевченкова могила», де він розповідає про  свої відвідини […]

Недолюблена Галичина

Галина Пагутяк   Недолюблена Галичина   Ви знаєте про що я. Про постійне самобичування галичан, які відчувають сором,що не всі вони пасіонарії,не всі патріоти, а деякі взагалі покидьки. І одвічне галицьке (українське): що про нас подумають люде. О, мені подобається, коли галичани самі з себе кпинять: це здоровий гумор,і чим більше його, тим краще. Часом […]

Російський імперіалізм: джерела і цілі

Олег Баган Російський імперіалізм: джерела і цілі Нинішня глобальна ситуація в світі знов активізувала питання про причини й джерела такого агресивного, зухвалого й упертого російського імперіалізму, який вкотре виступає чи не найбільшою загрозою для стабільності на планеті. Пригадується недавній жарт одного польського видання, яке помістило політичну карту світу, не позначивши на ній території Росії і […]

Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація

Петро Іванишин Два постколоніалізми: національно-екзистенціальна диференціація Постімперська культурно-історична ситуація сучасної України закономірно детермінує зацікавлення власною та світовою традицією постколоніальної теорії та практики інтерпретації. Це зацікавлення має подвійно масовий характер. По-перше, воно помітне у всіх сферах культури: від політики чи економіки – до релігії та науки. По-друге, воно так чи інакше проявляється навіть у тих гуманітаріїв, […]

Кінець «світу без кордонів»

Галина Пагутяк   Кінець «світу без кордонів»   Китайські імператори вкладали величезні ресурси у побудову Великої стіни – кожен наступний все менше розумів,на біса це потрібно, чи не краще просто  мати нормальне вишколене військо і патріотичне населення, готове дати відсіч загарбникам. Для нас – це просто диво світу, за яке заплачено непомірну ціну. Так само […]

Осмислюючи феномен Дмитра Донцова

Осмислюючи феномен Дмитра Донцова             Щойно побачив світ «Донцовський збірник» Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького, підготовлений з ініціативи Науково-дослідницького центру ім. Д.Лонцова, який діє при університеті з 2015 року (керівник  –   доктор історичних наук, професор Олександр Ситник). Головними авторами наукового збірника виступили студенти й аспіранти університету, тому видання має значне методико-педагогічне звучання.               Всього […]

Євразійська геополітика: український вектор

Олег Баган Євразійська геополітика: український вектор Сьогодні в Україні панує однозначний політичний і політологічний дискурс щодо проєвропейської орієнтації нашої держави. Це закономірно, бо тільки НАТО в теперішніх геополітичних умовах може стати найнадійнішим гарантом безпеки України, а багатий і комфортний ЄС є об’єктивною спокусою для більшості українців. Однак реально велике значення для ефективної стабілізації геополітичної ситуації […]

НОВИЙ ЛЖЕСТАНДАРТ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, або ПЛЮС ДЕБІЛІЗАЦІЯ ВСІЄЇ КРАЇНИ

Михайло Наєнко НОВИЙ ЛЖЕСТАНДАРТ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ,або ПЛЮС ДЕБІЛІЗАЦІЯ ВСІЄЇ КРАЇНИ Власне, можна й без «плюс», бо дебілізація нашого суспільства триває вже кільканадцять літ: змінюються непрофесійні уряди, у вищу форму влади проникають випадкові суб’єкти, економічні блага країни, зокрема й земля, не збагачуються, а розпродуються, і т. ін. Господь, як знаємо, таких виганяв із храму, а в […]

Замаскована диктатура / декоративна демократія як знаки часу

Олег Баган Замаскована диктатура / декоративна демократія як знаки часу Світова політика сьогодення демонструє цікаву тенденцію: щораз більше наростає градус інтенсивності розмов про вартість демократичних свобод і водночас щораз виразнішими і масштабнішими стають вияви відвертого деспотизму й авторитаризму в реальній практиці політики. З одного боку, такий парадокс є закономірністю, бо світові ідейно-політичні тренди поки-що задають […]

Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик

Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик У Київській державі, в Україні-Русі, окрім писемної церковнослов’янської мови, існувала розмовна мова, наближена до сучасної української мови. До того ж, уже тоді використовували українську «побудову» слів, і князь Володимир ніколи не був «князєм Владіміром». Про особливості української мови княжих часів Радіо Свобода розповів доктор історичних наук, заступник генерального […]

Українська мова XIII–XIV століть і незвичне Лавришівське Євангеліє

Українська мова XIII–XIV століть і незвичне Лавришівське Євангеліє Тривалий період бездержавності України не міг не позначитися на її культурі. Чужинці, приходячи на наші землі, як правило, намагалися маргіналізувати надбання місцевого люду. При цьому часто забирали артефакти високої культури, привласнювали їх собі. Натомість завойованим лишали простолюдну культуру, що не становила серйозної конкуренції й вела народ до […]

Криваві бризки на білих пальтах

Галина Пагутяк   Криваві бризки на білих пальтах   Під тиском несприятливих обставин і реальної загрози втратити державу, українці починають потрохи прозрівати, не чекаючи Месії. Громадянське суспільство потрохи перебирає на себе контроль за минулим, звертаючись до локальної історії чи переосмислюючи окремі події. Воно слухає голоси свідків,а не ідеологів режимів.  Є перспектива на Українське відродження. Насамперед […]

Міський скансен «Давній Дрогобич» (концепція)

Міський скансен «Давній Дрогобич» (концепція) Вступ Урбаністичне середовище м. Дрогобича об’єктивно вимагає планового упорядкування й ідеї, яка б одночасно формувала глибшу патріотичну свідомість його мешканців та була вираженням історії міста, його ролі в Галичині, загалом в українській історії та культурі. Логічним місцем, довкола якого могла б концентруватися розбудова культурологічного простору Дрогобича, є територія поблизу двох старовинних […]

Літературний лікнеп від лукавого ( не для всіх)

Галина Пагутяк   Літературний лікнеп від лукавого ( не для всіх)   Курси манікюрниць коштують як мінімум 7 тисяч гривень. Курси літмайстерності – 2-3 тисячі. Книжку можна видати за 20 із самовивозом,  самопродажем , саморекламою. Якщо писати щодня по сторінці,то за рік можна написати 365 сторінок і назвати це романом. Втім, в Україні уже можна […]

“Вістниківець” (1949)

Визвольний шлях (1948-2003)

Розбудова нації (1929)

“Пробоєм”

“Літературно-науковий вісник” і “Вісник”