Черговий теракт. Де наша зброя?

Черговий теракт. Де наша зброя?

Сьогодні у Києві озброєний росіянин серед білого дня розстрілював людей на вулицях столиці. Є загиблі й поранені, серед них — дитина. Зловмисник зайшов у магазин і взяв заручників.

Виникає логічне питання: як людина, яка щойно вбиває, може спокійно пересуватися містом без негайної протидії?

У медіа вже поширені фото й відео цих трагічних подій.

Отже, головне питання:
чи здатна держава фізично гарантувати безпеку кожного громадянина?
Очевидно, ні. Поліція прибуває після скоєння злочину, тоді як перші постріли лунають за секунди.

Чому після більш ніж 12 років війни цивільне населення досі позбавлене права на ефективний самозахист? 2022 рік показав: озброєне суспільство — це фактор стримування і основа оборони.

Натомість Верховна Рада та Національна поліція України роками апелюють до ризиків: відсутності контролю, «нестачі культури», неготовності суспільства.

Серйозно?

Практика доводить інше: суспільство, яке вміє користуватися зброєю, значно складніше підкорити. Володіння зброєю підсилює обороноздатність і формує відповідальність. У країнах із дозволеним прихованим носінням рівень насильницьких злочинів нижчий. Легалізація не створює зброю — вона переводить її в контрольовану площину: облік, навчання, перевірки.

Сьогодні ж маємо протилежне: держава фактично не знає, у кого є нелегальна зброя.

Чи зайшов би цей терорист так далеко, якби розумів, що отримає негайну відсіч? І чи наважився б узагалі?

Хто тоді несе відповідальність?

Противники легалізації вперто ігнорують очевидне:
— злочинці вже мають зброю, законослухняні громадяни — ні;
— обмеження працюють проти тих, хто їх дотримується;
— нелегальна зброя існувала і до війни.

В Україні вже формується стрілецька культура — не завдяки державі, а завдяки відповідальним громадянам і спільнотам. Люди вчаться, організовуються, усвідомлюють ризики.

А держава?

Складається враження, що саме влада демонструє слабкість, перекладаючи відповідальність на обставини. І за цю слабкість платять громадяни.

Я підтримую не хаотичну роздачу зброї, а чітку, жорстку модель: ліцензування, регулярні навчання і переатестації, повна перевірка — медична й біографічна. І головне — право громадянина на негайний самозахист, гарантоване державою, а не відкладене до приїзду поліції.

Керівник Політичної партії «Правий Сектор» у Львівській області
Юрій «Піротехнік» Череватий

https://invite.viber.com/?g2=AQBlirmcnzAN00nzPvYA27UTSli1%2F1OYaEPJScO8olCdaX2df4Onyhu4uEsEGgc9