Взаємодія мов
Продовжуємо публікувати уривки із книжки В.Іванишина та Я.Радевича-Винницького: Мова і нація. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1994. – 218 с.
Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький
Взаємодія мов
1. Жодна мова не iснує iзольовано: мови контактують і взаємодiють мiж собою. Найбiльш поширеним видом i результатом цiєї взаємодiї є проникнення елементів однієї мови до іншої.
2. Запозичуються слова, словотворчi моделi та елементи, синтаксичнi конструкцiї i навiть звуки.
Так, російська мова запозичила з української слова борщ, хата, кожух, девчата, хлебороб, повстанцы, позавчера, самостийный; за зразком українських назв типу Полтавщина росіяни почали говорити Смоленщина, Орловщина і т.п.
Запозичення мовних одиниць відбувається паралельно з запозиченням позамовних реалій. “Українці принесли з собою (у Московщину.– В. І., Я. Р.-В.) свою велику культуру, і вплив їхній одбився на Москві на всьому житті. Він одбився на будівлі, на малюванні, на одежі, на співах, на музиці, на звичаях, на літературі і навіть на самій московській мові” (І. Огієнко).
3. У перiод пробудження нацiональної свiдомостi з’являється бажання повнiстю очистити свою мову вiд iноземних впливiв. Такий пуризм свого часу пережили чехи, угорцi, румуни, якi тисячами i навiть десятками тисяч викидали чужорiднi слова зi своїх мов. Вiдомо, з яким запалом передовi росiйськi письменники виступали проти “низькопоклонства перед Заходом”, проти iншомовного засмiчення росiйської мови.
В українськiй мовi є близько десяти вiдсоткiв чужомовних за походженням слiв. Оцiнювалися вони по-рiзному. Донедавна вважалося, що українську мову росiйськi слова збагачують, а iншомовнi – засмiчують. Виняток робився хiба для тих чужомовних слiв, якi потрапляли в українську мову через росiйську.
У період українізації були спроби запровадити рідномовну термінологію, очистити мову від іншомовних запозичень. Наприклад, пропонувалось замінити “екватор” на “рівник”, “конус” – на “стіжок”, “сектор” – на “витинок”, “штепсель”– на “притичку” і т.ін. Зрозуміло, що подібні ініціативи були гостро засуджені як націоналістичні, а ініціатори відправлені в більш холодний клімат або й туди, де нема “ні печалі, ні воздиханія”. А ось В. Даль, який свого часу замінив “гімнастику” на придумане ним “ловкосилие”, “дуэт” на “двоицу”, “автомат” на “живулю” і “самодвигу”, продовжував і в радянський час уважатись за великого російського патріота.
4. Запозичення – це природне явище в життi мов, воно властиве навiть найбiльш розвиненим iз них.
5. Неприродним, протиприродним є такий стан, коли елементи однiєї мови витiсняються елементами iншої, коли одна мова весь час розвивається в “тiнi” iншої мови. Тодi вона втрачає здатнiсть до саморозвитку, покiрно наслiдуючи те, що вироблене iншою мовою. У такiй ситуацiї “змiшуваною виявлятєься якраз своя, а не чужа мова” (Є. Вiндiш).
6. Однобiчна взаємодiя може призвести до того, що мова перетвориться на дiалект iншої, бiльш престижної, а згодом – взагалi розчиниться в нiй.
7. Свiдченням реальностi такої перспективи для української мови є iснування так званого суржика – безсистемної сумiшi української та росiйської мов, потворного гiбридного “дiалекту”, яким послуговується значна частина населення України.
Наївно вважати, що люди тільки розмовляють суржиком. Вони ним також і думають. А це призводить до інтелектуально-моральної аморфності, розмитості і невизначеності особистості, втрати нею не лише мовних, а й національних орієнтирів узагалі. Це дає підстави деяким “теоретикам” стверджувати, що на Півдні України живе якийсь новий, але, звісно, не український народ. “У колишній Новоросії, заселення котрої почалося в часи Катерини II (академік, навіть радянський, міг би трохи краще знати історію. – В. І.,Я. Р.-В.), формується нове етнічне утворення. (…). І не суттєво, що у них записано в паспорті – українець, росіянин, молдаванин, – усі вони належать до якоїсь нової спільноти, у якої єдиний дах” (Н. Моисеев. Национальные проблемы в контексте общих законов развития. – “Коммунист”, 1988, No 8, с. 57). Тут відсутня дуже важлива деталь: цей “дах” посилено будувався з російського матеріалу імперськими майстрами, але таки залишився недобудованим.
8. Однобiчна взаємодiя мов спричиняє втрату мовою нацiональної своєрiдностi, мова перестає бути виразником нацiонального свiтосприймання, свiтогляду, культури, духовностi.
Позаяк між національною мовою і національною свідомістю існує нерозривний органічний зв’язок, то мовна асиміляція спричиняє деформації в національному самоусвідомленні.
9. Осередки “Просвіти”, кожна людина, якiй не байдужа доля української мови й української нацiї, повинні глибоко усвiдомлювати закономiрностi взаємодiї мов i те, що боротьба за свою мову в цiй сферi – це боротьба за майбутнє свого народу, його культуру, його духовнiсть, його обличчя серед народiв свiту.
You may also like
Архіви
- Квітень 2025
- Березень 2025
- Лютий 2025
- Січень 2025
- Грудень 2024
- Листопад 2024
- Жовтень 2024
- Вересень 2024
- Серпень 2024
- Липень 2024
- Червень 2024
- Травень 2024
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Серпень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Січень 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
Категорії
- Актуальні проблеми націоналізму
- Архів націоналістичних часописів
- Без категорії
- Бібліотека Центру
- Видання Центру
- Відео Центру
- Дмитро Донцов: постать та інтерпретації
- Іншими мовами
- Класика націоналізму
- Меч духовний
- Наука і національне буття
- Націоналізм у культурі
- Націоналізм у світі
- Одним словом
- Памфлети
- Передмови О.Багана до "Вибраних творів" Д.Донцова
- Події та коментарі
- Твори Василя Іванишина
- Твори Дмитра Донцова
- Традиція право-консервативної думки
- Український націоналістичний рух
- Філософія національної ідеї
- Християнство і націоналізм
- Хроніка діяльності Центру
Залишити відповідь