Велетні ідеї та чину
Пропонуємо увазі читачів ще одну передмову професора Петра Іванишина до нового збірника праць Василя Іванишина “Національні лідери України” (Тернопіль: Видавництво “Крила”, 20024). Книжка вже перебуває у вільному продажі.
Центр Донцова
Велетні ідеї та чину
У наш доленосний час тривання кривавої московсько-української війни особливо важливо кожному усвідомити правильні світоглядні орієнтири, котрі допоможуть не лише краще пізнати себе та світ, а й краще боротися із озвірілими кацапськими окупантами в сучасності та з іншими можливими ворогами українського буття після перемоги. У цьому випадку найкраще може допомогти питома, нізвідки не запозичена українська націоналістична традиція. Саме класики українського націоналізму – письменники, мислителі, політики, воїни, інтелігенти – запропонували у свій час могутні й світлі ідеї, котрі досі підтримують нашу сталеву волю до боротьби з імперськими силами і формують активну національну свідомість. Ідеться про свідомість передусім людей-лідерів, провідників, еліти народу. Людей ідеї і чину в ім’я Вітчизни. Людей, зорієнтованих на найвищі історіотворчі, націотворчі, державотворчі, людинотворчі завдання.
Прикладом таких великих Провідників української нації, серед інших, були і є філософ і публіцист, ідеолог українського націоналізму уродженець Мелітополя Дмитро Донцов (1883-1973) та два сини Галицької землі – успішний командир періоду Визвольних Змагань (1917-1920), засновник УВО, творець і Провідник Організації українських націоналістів полковник Євген Коновалець (1891-1938) і Провідник ОУН та видатний політичний мислитель Степан Бандера (1909-1959).
У чому полягають основні сенси їхнього життя і творчості, вагомість їхніх ідей та духовних заповітів добре свого часу витлумачив інший видатний син нашої Батьківщини – філософ і вчений, публіцист і доцент, співтворець видавничої фірми «Відродження», засновник і Провідник Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери полковник Василь Іванишин (1944-2007). Цінними його тлумачення названих персоналій є саме тому, що В.Іванишин володів суголосним, конгеніальним націоцентричним світоглядом щодо цих великих українців. А орієнтуючись на великих – і сам духовно зростаєш. На жаль, навіть під час війни не припиняються спроби шельмування національних героїв і то з боку не лише москалів та кремлівських холуїв, а й з боку деяких наших партнерів і так званих прозахідних інтелектуалів з числа лібералістів. Добрим імунітетом від різних фальшивих оцінок стануть оці невеличкі роздуми українського мислителя, написані з позицій шевченківської методології:
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розкує закований
У ваші кайдани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб’є живе серце
За свою країну.
Це видання, сподіваємось, стане першим із ініційованої директором видавництва «Крила» Василем Лабайчуком серії збірників праць Василя Іванишина на актуальну філософську, культурно-історичну та суспільно-політичну тематику. Нехай кожен з них стане ще однією кулею в серце московського імперіалізму і цеглиною в побудову української національної людини і держави.
Залишити відповідь