Цинічні поради читачам сучліту
Галина Пагутяк
Цинічні поради читачам сучліту
Серед усього книжкового розмаїття щойно спечених літературних тістечок важко орієнтуватись самому. Звернення на кшталт « людоньки, порадьте» тут не надто доречні,бо в людей дуже різні смаки, часом навіть вульгарні. Хочете стати знавцем сучасної літератури – начитуйте все підряд і до останньої сторінки. Для початку корисно освоїти хоча б кілька авторів,можна в алфавітному порядку – від А до Я. Як правило,в книгарнях є полички,де все посортовано. Просто читайте, якщо у вас навіть немає автографа і ви ніколи не бачили живого автора. До кінця. Може бути важко, але в майбутньому гроші з гаманця не підуть на казна-що, а книжка не опиниться в пакунку допомоги нашим хлопцям на фронті. Хай вони отримують найкраще.
Особливо рекомендую світові бестселери, видані великими комерційними видавництвами. Їх можна взяти в бібліотеках, куди їх щедро постачає за гроші з ваших же податків Інститут підтримки комерційних видавництв. Любовні романи, трилери,фентезі, дитячі книжки. По жанрах і авторах. Треба прочитати якнайбільше також премійованих, беатифікованих вітчизняних авторів, які написали «романи десятиліття,століття і тисячоліття». Розслабтесь, не напружуйтесь, просто читайте, бо книжки, як вважають нині експерти, не для розмислів, а для втіхи. Десь через півроку- рік настане злам. Вас або знудить,або ви станете переконаним адептом сучліту, його рабом, і рука нізащо не потягнеться до високої полиці чи класики. Ще можна стати фанатом, одержимим одним автором, або проситись у експерти Інституту підтримки комерційних видавництв. Бо ви ще й прочитали багато і не будете просто знічев’я тицяти пальчиком у яскраву обкладинку й казати – Хочу цю! А скажете – Ах, мій улюблений автор, абажаю!
Нудота – ознака появи критичного мислення і зачаток імунітету. Згорда кинута фраза: Я більше не читаю сучліт, бо мене від нього нудить, – у цьому випадку ознака не снобізму, а респектабельності й доброго художнього смаку. Бо ви все це читали і знаєте, що рік або півроку перебували» в хліві з мерцями», як казав Ян Щасний Гербурт. Тільки він жартував, навчаючись у Інгольштадському університеті у 16 ст.,бо читав,а не тусувався в шинку як золота шляхетська молодь. І став одним з найосвіченіших людей свого часу. А в глобальному світі сучліту повно живих мерців, які штампують одні й ті самі тексти з паперовими персонажами. І в Україні вони є, позолочені та короновані,яких навіть вважають моральними авторитетами. Ми скоро наздоженемо Європу і переплюнемо Америку, бо там ще існує професійна етика поміж рецензентів і критиків.Письменнику етика непотрібна -чим більше він розкомплексований,тим популярніший і до нього летять усі мухи.
Отож, щоб стати мудрим і респектабельним читачем,треба наступати і наступати на ті самі граблі,до появи мозолів на чолі. Зате вас ніколи не заманять у пастку піаром,рекламою і крутизною автора. Ви розгорнете книжку незнайомця чи незнайомки,прочитаєте сторінку і відчуєте одразу, чи вона пахне трупом, а чи польовими квітами. Гарні книги допомагають залишатись собою у цьому перехнябленому зварійованому світі – ось все,що вам потрібно знати.
Залишити відповідь