Свобода нації: Від автора
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 21 Кві 2016 в 22:36
Публікуємо авторську передмову до монографії Петра Іванишина “Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності” (Львів, 2015).
Придбати книжку П.Іванишина (та деякі інші видання Центру Донцова) можна за адресою: http://orfey-company.
Від автора
У кожного громадсько-політичний шлях складається по-своєму. Мій, на відміну від багатьох інших життєвих напрямів, мав чітко датований початок. Першого вересня 1991 року мене, тоді шістнадцятилітнього учня одинадцятого класу, керівництво школи попросило виступити на міському мітингу з нагоди Дня знань у вельми непростий період. Російсько-комуністична імперія розвалювалась на очах. Щойно в Москві завершився крахом путч ГКЧП й Україна 24 серпня проголосила Акт незалежності. На жаль, текст цього виступу поки що не знайшовся, однак початок я пам’ятаю добре: “Шановна громадо! Сьогодні вперше новий навчальний рік розпочинається в умовах проголошеної, але ще не здобутої незалежності України”. На жаль, і анексія Криму та війна на Донбасі це підтвердили, не здобутої дотепер. Відтоді, майже чверть століття, моя особиста доля, наукове становлення, громадська діяльність нерозривно повʼязані із новітнім – тепер постколоніальним – етапом національно-визвольної боротьби українців за своє природне право бути господарями власного життя на своїй власній землі у власні національній державі. Як результат – було оприлюднено чимало політичних, публіцистичних, науково-популярних і навіть теоретичних текстів, застаріти котрим так і не судилося. А тому, за наполяганнями друзів та побратимів, виникла потреба зібрати деякі найбільш репрезентативні праці (від 1994 і до 2015 років) в один том для посилення націоцентричного ідеологічного фронту у цей вкрай складний період смертельних змагань українства із російськими окупантами та їх посіпаками.
Теоретичною основою запропонованих читачеві робіт став класичний український націоналізм, започаткований у художній формі ще Тарасом Шевченком і творчо розвинений М.Міхновським, І.Франком, Д.Донцовим, Є.Коновальцем, О.Ольжичем, С.Бандерою та ін. мислителями. Я безмежно вдячний своєму батькові Василеві Іванишину, головному життєвому наставникові та вчителеві, особливо в науці й політиці, за моє долучення до націоналістичної традиції. Це справді великий, могутній і дуже світлий ідейний світ, доступ в котрий осягається шляхом врахування його невичерпності та багатогранності. Бо націоналізм – це й філософія національного буття чи національної ідеї (націософія), й суспільна свідомість чи світогляд націоцентричного типу, й ідеологія національного державотворення, й політична стратегія національно-визвольного руху, й національно-екзистенціальна методологія інтерпретації буття та мислення в національних категоріях (або екзистенціалах) та ін. Однак важливо наголосити ще на двох аспектах. Націоналізм – це також потужна ідеологія (суспільний світогляд) національної свободи. А також – націософська (буттєво-історична) герменевтика як теорія та практика тлумачення будь-яких форм і типів суспільно-гуманітарної дійсності. Звідси бере походження і назва книжки – “Свобода нації”, – і її підзаголовок, зорієнтований на глибинне, смислове тлумачення передусім політичної реальності, а також інших, тісно повʼязаних із політичною, державотворчою проблематикою, світів у межах національної культури: літератури (мистецтва взагалі), релігії, науки, освіти та ін.
Збірник вибраних праць складається із п’яти частин. Перший розділ утворюють студії, котрі в академічній чи публіцистичні формі осмислюють важливі політико-філософські концепції та різні політичні проблеми: глобалізації, культурного імперіалізму, культурного націоналізму, національної громади, розвитку націоекзистенціальної методології, модернізації, влади, економіки, шевченківських націоцентричних концептів і, зрештою, – імперіалізму та націоналізму як базових типів суспільних світоглядів. У другому розділі зібрані політико-аналітичні праці, в яких з націологічної точки зору тлумачаться постколоніальний виборчий процес, а також його основні суб’єкти та загальнонаціональні проблеми: політичні ідеології, режим внутрішньої окупації, геополітичні виклики, критерії вибору, Майдан 2013-14 рр., російсько-українська війна та ін. До третього розділу ввійшли різножанрові студії, в яких акцентується увага на націотворчому та людинотворчому потенціалі мистецтва слова, на його духовнотворчих функціях в контексті актуальної для поневоленої нації політичної проблематики. Водночас не оминається увагою й проблема антимистецтва як політично заангажованого естетичного нігілізму. У четвертому розділ запропоновано поглянути крізь націософську призму на низку питань постколоніального буття народу в широкому, культурно-історичному вимірі: природа інтелігенції, роль історіотворчої особистості, уроки Голодомору, розрізнення христології та псевдохристології, методологія історіографічних студій, феномен україноюдаїки, пастки квір-пропаганди, місія студентства, неоколоніальна семіотика та ін. Останній розділ склали різночасові інтервʼю, в котрих коротко й фрагментарно, але в сутнісних значеннєвих аспектах підсвічуються різні виміри актуальної культурно-політичної дійсності.
Тексти подаються за першопублікаціями у журналах (“Універсум”, “Урок української”, Артанія”, “Дзвін”, “Життя і школа”), газетах (“День”, “Літературна Україна”, “Українське слово”, “Шлях перемоги”, “Галицька зоря”, “Тустань”, “Високий замок”,) та на сайтах (“Бандерівець”, “Українська правда”, “Літакцент”, “Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова”, “Правий сектор”, “Зентропа”). При цьому частина репрезентованих у збірнику праць незначно доопрацьовувалась та редагувалась для цього видання. З огляду на тривання в Україні всі роки Незалежності державотворчої та національно-визвольної боротьби, роботи переважно критично та полемічно загострені. Незмінність проблематики спонукала також до потреби постійного тлумачення тих самих або схожих питань, а значить до вимушених повторів та самоповторів. Щодо датування, то публікації датовані трьома видами: вказується або загальний період написання (місяць чи рік), або конкретний термін створення, або кінцева дата написання.
Своє авторське завдання вважатиму виконаним, якщо вміщені тут роботи бодай якось зорієнтують вдумливого читача щодо політичних пасток і викликів сучасного світу, сприятимуть удосконаленню світоглядного базису й допоможуть зробити власний посутній внесок у нашу спільну перемогу у боротьбі за українську національну державу.
Петро Іванишин
