«Ритми Євразії»: чому Москва знищує Україну?

Автор: . 12 Бер 2022 в 8:57

Олег Баган

(Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова)

«Ритми Євразії»: чому Москва знищує Україну?

          «Украина как  государство не имеет никакого геополитического смысла. У нее нет ни особенной культурной вести универсального значения, ни географической уникальности, ни этнической исключительности. Исторический смьысл Украиньы отражен в самом ее названии  –  «Украина», т. е. «окраина», «пограничные территории».

         «Существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, ровнозначно вторжению на ее территорию».

        «Украинская проблема   –  главная и самая серьезная проблема, которая стоит перед Москвой…  «укаринский вопрос» требует от Москвы немедленних ответних мер, поскольку речь идет о нанесении уже в настоящем стратегического удара, не реагировать на котрый «географическая ось» просто не имеет права».

         Це ключові фрази щодо України в книзі знаменитого російського геополітика та ідеолога Алєксандра Дуґіна «Основы геополитики: Геополитическое будуще России. Мыслить пространством» (М. АРКТОГЕЯ-центр.2000; С. 377, 379, 382: підрозділ «Геополитическая декопозиция Украины»).  

         В іншому підрозділі «Проблема суверенной Украины» цей автор писав: «Суверенитет Украины представляет собой настолько негативное для русской геополитики явление, что, в принципе, легко может спровоцировать вооруженный конфликт. Без черноморского побережья от Измаила до Керчи Россия получает настолько протяженную пребрежную полосу, реально конртолируемую неизвестно кем, что само ее существование в качестве нормального самостоятельного государства ставится под сомнение.

          …Украина как самостоятельное государство с какими-то территориальными амбициями представляет собой огромную опасность для всей Евразии, и без решения украинской проблемы вообще говорить о континентальной геополитике бессмысленно» (Там само. С. 348).

          Тепер нагадаємо, що А.Дуґін є одним із найвпливовіших російських інтелектуалів сучасності, він  –  ідейний лідер цілого руху «євразійців», автор десятків книг та сотень статей. Він активно включився у політичну та ідеологічну діяльність ще на межі 1980 – 1990-х рр., був учасником спроби державного перевороту проти демократичного президента Б.Єльцина у 1993 р. тощо. Таких, як А.Дуґін, в Росії сотні, а, може, й тисячі. Такі культурники та політичні теоретики формують суспільну думку росіян вже третє десятиліття. Вони напоюють почування і мислення цього ментально імперського народу з неймовірною силою нетерпимості та агресивності. 

           Теперішня політика В.Путіна є лише закономірним продовженням цієї ідеології, в якій Україна та українська нація займають центральне місце як головні об’єкти і фактори, що не дають реалізуватися «євразійському проектові». Під «євразійським проектом» розуміється стратегія перетворення Росії на супермогутню державу, яка в союзі з кількома провідними державами Євразії (передусім Китай, Індія, Іран) створить новий цивілізаційний епіцентр, який назавжди «відштовхне» і «подолає» панування ненависного Заходу. Сам Захід мислиться російськими майже фанатиками як абсолютне зло Всесвіту. Україна в цій глобальній грі займає місце епіцентру всесвітнього зла тільки тому, що вона своєю державністю стоїть на  перешкоді до здійснення московського євразійського домінування. Адже її територія, особливо чорноморське узбережжя, є вирішальним геополітичним фактором при формуванні наступальної стратегії Москви. Без української території неможливе повноцінне домінування в Північній Євразії, до чого несамовито прагне Росія. Тільки опанування простору Середньої Європи, а це землі між Альпами і Чорним морем, між Балтикою і Балканами, дасть можливість Москві переважити сили Заходу. Цей закон геополітики описаний ще класиком геополітичної думки британцем Гелфордом Маккіндером у 1904 р. (книга «Геополітична вісь історії»). Тільки той пояснював, чому Захід не повинен віддавати цей простір Середньої Європи імперіям, які мають своїм центром серединну Євразію, типу Московії. Тобто мислив навпаки до ідейної лінії російських великодержавників.

            Тож нинішня російсько-українська війна є вирішальним моментом історії. За есхатологією російських імперських теоретиків, саме в Україні вирішується питання, хто переважить у Євразії. Зруйнування найбільшої держави Середньої Європи уможливить дисбаланс сил і відкриє шлях для подальшого ослаблення всієї Європи.

           Зрозуміло, плани імперських ідеологів є лише примарами. В самій Євразії цілком не йде до «злиття» цивілізаційно «близьких» держав. Навіть більше, між ними зростає протистояння, відкрите й приховане. Але, засліплені маревами величі і панування, кремлівські ідеологи не хочуть цього помічати. Зараз їх захоплюють насамперед «ритми Євразії»  –  криваві й жахкі. Та ці ритми можуть обертатися і в протилежні кінці, несучи жах і кров тим, хто їх викликав.

Рубрики: Актуальні проблеми націоналізму | Події та коментарі