ПІД ПРОВОДОМ ОУН І З ІМЕНЕМ БАНДЕРИ

14 жовтня 1993 року, тридцять років тому,  Василь Іванишин (1944-2007) за дорученням Проводу ОУН-р створив молодіжну націоналістичну організацію ВО “Тризуб” імені Степана Бандери. Її лави  пройшли тисячі  молодих людей, котрі стали не дали згаснути полум”ю національної ідеї в умовах неолібераістичної системи. Тому й московських окупантів Україна зустріла не настільки ослабленою, як цього б хотіли  загарбники. Пропонуємо увазі читачів матеріал В.Іванишина 2003-го року, котрий чимало говорить про суть цієї легендарної організаціїї. дійсні й колишні члени якої постійно  борються з ворогами України на воєнному, політичному та ідеологічному фронтах.

                                                                                                              Центр Донцова

---

„ПІД ПРОВОДОМ ОУН І З ІМЕНЕМ БАНДЕРИ”

(із доповідІ, виголошеної під час відзначення 10-річчя створення
Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери 12 жовтня 2003 р.)

…Тоді ж (у 1993 р. – ред.) були вироблені основні засади і правила функціонування нашої Організації, які з часом доповнювалися та уточнювалися, але в принципі залишаються незмінними й досі.

1. Ми не розводимо отаманщину і творимо не чергове об’єднання “під лідера”, а структурний підрозділ націоналістичного середовища.

2. Ця організація твориться без претензій на всеохопність проблематики націоналістичного руху, а як вузькофункціональна – для здійснення вишкільно-виховних, пропагандивних та націозахисних дій.

3. “Тризуб” – організація орденського типу, метою якої є реалізація української національної ідеї, а не виборювання влади для свого членства і керівництва.

4. Наша Організація автономна і сама вирішує свої структурні та кадрові проблеми.

5. “Тризуб” підпорядковується тільки Проводу ОУН.

6. Наше місце в націоналістичному середовищі визначається за “теорією птаха”, головою якого є Провід ОУН, одним крилом – партія КУН, а іншим – наша орденського типу Організація. Рішення Проводу ОУН для нас є законом, а розпорядження Голови Проводу ОУН – наказом .

7. Світоглядною базою і керівництвом до дій для нас є християнство та ідеологія українського націоналізму в інтерпретації С.Бандери, виховним ідеалом – образ воїна української національної революції, прикладом – легендарна боротьба УВО, ОУН, УПА та породжені нею герої.

8. Організація має бути всеукраїнською, розбудовуватися й діяти на засадах соборності українських земель і духовної соборності всіх українців – в Україні і поза її межами.

9. Націоналізм – ідеологія єдності нації, і наша Організація бачить своє завдання не в тому, щоб брати участь у чисто кон’юнктурній боротьбі за владу, а в тому, щоб підтримувати національно-патріотичні дії різних політичних, громадських і релігійних об’єднань, властей та окремих осіб; сприяти згуртуванню національно-державницьких сил навколо конкретних справ для реалізації української національної ідеї; водночас завжди, скрізь і в усьому протиставлятися ворогам української нації, її державності, незалежності, соборності.

Це були ті основні і принципові засади, на яких виростала наша Організація і які визначили характер “Тризуба” і його роль у націоналістичному середовищі.

Не менше уваги приділили ми й внутріорганізаційній проблематиці, від правильного вирішення якої залежить життєздатність та дієвість організації.

1. Згуртувати, об’єднати і втримати нас в одній організації може тільки Ідея, а тому постійний ідеологічний вишкіл, формування свідомості членства на основі ідеології українського націоналізму та ідейного Чину – запорука існування нашої Організації.

2. В ідеалі кожен член “Тризуба” має настільки засвоїти наші ідейні та організаційні засади, методику творення і діяльності Організації, щоб стати живою її клітиною, з якої має початися її народження чи відродження – навіть за умови, що залишиться тільки він один. А тому організаційному вишколу кадрів необхідно приділяти постійну увагу.

3. Організацію розбудовуємо як спортивно-патріотичну, що відповідає меті, характеру, кадровому складу і завданням “Тризуба”.

4. У “Тризубі” культивуємо дух побратимства, бо в нас єдина мета і спільна доля, нас об’єднує велика ідея державності української нації, за неї ми готові віддати життя, її найбільше цінуємо в собі і передусім за відданістю їй оцінюємо і шануємо один одного.

5. Наше завдання – своєю суспільною поведінкою зруйнувати той спотворений образ бездумного і кровожерного бандита, який десятиліттями приписували вороги української нації бандерівцям.

6. Керівниками в нашій Організації стають не герої фрази, а люди Ідеї і Чину. У “Тризубі” кожен керує тим, що сам створив чи розбудував.

7. Центральний Провід “Тризуба” складають ті, хто безпосередньо керує основними структурними підрозділами.

8. Стратегія і тактика Організації, напрямні її розвитку і діяльності, конкретні проблеми життєдіяльності обговорюються на засіданнях ЦП для вироблення спільної позиції, але остаточне й обов’язкове для виконання рішення приймає Голова ЦП і ніхто інший.

9. “Тризуб” діє на засадах максимальної самостійності, творчої ініціативи та особистої відповідальності керівників окремих структурних підрозділів за здійснення завдань Організації на своєму терені.

10. Структура Організації має відповідати її меті та суті, вона може і повинна змінюватися відповідно до зміни умов діяльності і завдань “Тризуба”. [Найважливішими структурними змінами в “Тризубі” були такі: перехід від прямого підпорядкування окремих загонів Головному командирові до курінної системи; створення Західного і Наддніпрянського кошів; поява неформальної посади Провідника; включення в структуру Організації посади Генерального інспектора. Кожна з цих змін сприяла зміцненню “Тризуба”.]

11. “Тризуб” завжди шукає соратників у боротьбі за УССД, але не вагається і сам, один протиставитись хоч цілому світу, відстоюючи права та інтереси нації. [Так було під час виборів 1999 року, у час “касетного” скандалу, на виборах-2002…]

Крім цього, за десять років в Організації витворилися власні традиції, норми взаємин, характер і стиль поведінки. Їх треба берегти, культивувати і примножувати – це те, що згуртовує нас, творить обличчя “Тризуба” і приваблює до нас людей.

Допомагали нам усі ці десять років і чіткі засади взаємин з людьми влади та політики.

1. “Тризуб” оцінює політичних діячів, цілі об’єднання і владу не за їхніми словами, навіть не за ділами, а за “плодами” – результатами їхньої діяльності.

2. У наш час немає світоглядної однорідності влади, і в кожній структурі є люди, готові з нас шкуру дерти, але є й такі, що готові нам допомогти в нашій діяльності.

3. У взаєминах із людьми влади ми завжди виступаємо з позицій бажаного, залишаючи за ними право діяти в межах можливого. Бо за ризик, геройство людину можна хвалити, але їх не можна від людини вимагати.

4. Ми – не партія, і нам ідеться не про механічну зміну людей влади, а про зближення політики влади з інтересами нації.

5. На нас – подвійне завдання: провести якісні, революційні перетворення в інтересах української нації, але при цьому не ослабити і не поставити під загрозу незалежність і державність України.

6. У політичній практиці ми з 1999 року відмовилися підтримувати на виборах окремих людей чи цілі об’єднання лише за принципом “бо він наш”: кожен із тих, кого ми – у порядку організаційної дисципліни – підтримували, після виборів переставав бути “нашим” і займався виключно власними шкурними проблемами. Тому наша підтримка і співпраця відтепер можливі тільки на ідейній основі і за умови чітких взаємних зобов’язань – коли внаслідок цього ми одержуємо можливість розширити і посилити свою пропаганду української національної ідеї та цілого комплексу ідей, спрямованих на її реалізацію.

Окрема тема – стосунки “Тризуба” з організаціями, які вважають себе націоналістичними. Єдність націоналістичного табору необхідна, але розчинення нашої націоналістичної Організації в безідейно-кон’юнктурному середовищі недопустиме.

Наприклад, співати разом з комуністами і соціалістами “Боже, нам єдність подай…”, як це влітку (2003 р. – ред.) робили на вічах обдурені патріоти-“нашоукраїнці”, ми не будемо. Така єдність грішного з праведним – це як не дурість, то злочин, а вже точно – гріх перед Богом і нацією.

Не будемо ми й об’єднуватися з націоналістичними організаціями на засадах інших, ніж націоналістичні. Їх ми виклали, зокрема, у книжці “На розпутті велелюднім”, але чомусь вони не викликали особливого ентузіазму в тих, що закликають нас до об’єднання. Може, тому, що в нас із ними спільна фразеологія, але таки дуже відмінна ідеологія? Чи тому, що насправді вони шукають не соратників – для реалізації національної ідеї-мети, а спільників – для полагодження власних інтересів? Час покаже.

Також не будемо ми вважати за ОУН кожне об’єднання, яке так називається. Для нас опорою і надією, минулим і майбутнім була, є і буде тільки одна ОУН – та, що підняла над Україною прапор української національної Ідеї, започаткувала українську національно-визвольну революцію, упродовж десятиліть вела безкомпромісну і героїчну боротьбу з трьома окупантами України і двома найкровожернішими імперіями світу, вписала в історію визвольних змагань нації найславніші сторінки і разом із народом спливала кров’ю в степах України, на карпатських схилах і по волинських пущах. І тільки про цю ОУН ідеться в нашому кредо: “Один Бог, одна Україна, одна ОУН, єдиний провід національно-визвольної боротьби”. Тільки її червоно-чорний прапор боротьби приведе нас під синьо-жовтий стяг національної Свободи. А якщо якась організація хоче, щоб її сприймали і трактували як ОУН, вона мусить не на словах, а на ділі довести, що продовжує доленосну для нації справу ОУН, а не просто паразитує на святій славі ОУН.

…Десять років тому ми з вами об’єдналися в націоналістичну організацію для продовження справи ОУН, для завершення української національної революції, для створення в умовах незалежності української національної держави, вимріяної багатьма поколіннями борців: Української Соборної Самостійної Держави. Тільки на шляху до цієї мети – виправдання нашого існування. Всеукраїнська організація “Тризуб” імені Степана Бандери за десять років жодного разу не збочила з нього. Вірю, що не збочить і в майбутньому. Позаду нас – могили наших побратимів, попереду велика мета. Здобудемо Українську Державу або згинемо в боротьбі за Неї!

Ми хочемо перемогти, ми можемо перемогти, ми – переможемо!

І хай допоможе нам Бог!

Слава Україні!              Героям Слава!