Мобілізація сцикунят не вирішить ситуації на фронті
Автор: Центр ім. Д.Донцова. 17 Жов 2025 в 22:23
Мобілізація сцикунят не вирішить ситуації на фронті
Масові перевірки військовозобовʼязаних по «злачних місцях» добрі хоча б тому, що сцикунята-ухилянти від обовʼязків чоловіка вчергове обісруться від страху.
І звісно, вони мають хоча б примусово бути залучені до захисту держави.
Але для результату цього вже вкрай недостатньо. Зрозуміло, що значна частина залучених у такий спосіб «угнєзділиться» за першої нагоди…
Головне – повернути мотивацію. Не кількість, а якість, і яйця важливіші на полі бою.
На жаль, методи мобілізації порушили суспільну рівність і рівну міру справедливості.
Перший наплив добровольців і хвиля суспільного піднесення взимку-навесні 2022 року породив дурну надію, що війну можна виграти добровольцями.
Коли добровольці скінчилися, знайти дієві, справедливі методи виконання чоловіками своїх обовʼязків у час екзистенційної загрози перед нацією і державою не вдалося.
Напрацьований десятиліттями корупційний неоколоніальний механізм вирішив вкотре заробити, запустивши податок страху і можливості відкупу; представники неоколоніальних структур взагалі залишилися недоторканними перед мобілізацією. І тут список дуже широкий – від чиновників, прокурорів, суддів до представників різних неоколоніальних ГО на кшталт «Опори».
Зрозуміло, що добровольців-козаків не вистачить на всю війну з такою потугою.
А інша частина народонаселєнія згідна радше на капітуляцію, ніж на чин.
Тепер країна платить дорогою ціною за невирішену національну революцію, за так остаточно неподолані наслідки колоніалізму, за те, що не вчила любити і захищати країну…
Як виявилося, не можливо виграти війну держави, поки не виграла своєї війни нація.
Покозаченій частині нації буде дуже непросто спілкуватися з тими, хто під час війни заховався під спідниці чи за ксівами.
Очевидно одне, після війни сцикунята, ухилянти, дизертири мають бути обмежені в частині прав (обирати, бути обраними, призначатися на будь-які посади, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) і заплатити податок безчестя.
Щоб кардинально виправити ситуацію, потрібні довгострокові системні заходи щодо формування культу воїнів, починаючи з дитячого садка, школи, вищих навчальних закладів.
Нещодавнє скасування в армії служби МПЗ, яка повністю провалила свою функцію підняття бойового духу воїнів, не вирішило існуючих проблем.
З мотивацією, психологією вояків як не працювали, так і не працюють.
Для порівняння: у бездержавній Українській повстанській армії двоє з девʼяти генералів були генералами політвиховниками.
Бо там розуміли необхідність постійної ідеологічної та мотиваційної роботи з вояками.
Солдат готовий йти на смерть лише за умови, коли його цінності вищі за власне життя. Зараз працює лише внутрішня мотивація кожного воїна і почасти відсутність ситуаційної обізнаності.
В умовах війни на виснаження людський ресурс воїнів, що і далі виконують завдання, – найдорожче, що є в держави.
Бездарна або злочинна розтрата цього ресурсу має розцінюватися як найважчий злочин. В УПА за таке прирікали командира на смерть.
Ще один недобрий сигнал – суспільство розраховує на будь-кого, лиш не на власні сили.
Надія на Америку і вислід виборів, на Європу, на трабли в мордорі, на будь-що, щоб зняти тягар відповідальності, поту і крові з себе.
Дуже небезпечна, наївна позиція.
Росія має боятися не лише міжнародної опінії, що має здатність мінятися, ворог має знати, що кожен українець зустрічатиме його ненавистю і безоглядною боротьбою.
Загалом ситуація потребує жорстких і малопопулярних, але найголовніше – справедливих і стратегічних рішень.
Пляж у Криму відкладається. Але не відміняється… бо цю війну не зупинити посередині. Або пан, або пропав…
Текст написаний рік тому. Як на мене актуальності не втратив. Навпаки…
