КУЛЬТУРНИЙ МАРКСИЗМ – ЗАГРОЗА ДЛЯ СІМ’Ї. (ЧАСТИНА 2)
КУЛЬТУРНИЙ МАРКСИЗМ – ЗАГРОЗА ДЛЯ СІМ’Ї. (ЧАСТИНА 2)
Друга частина доповіді Президента Товариства католицьких лікарів Румунії д-р медичних наук Анка-Марія Цернеа, румунська греко-католичка, виступаючи на Римському форумі «Life Forum». Першу можете прочитати ось тут.
Марксизм має джерелом сатанізм свого засновника. Культутрний марксизм не менший ворог християнства, як класичний більшовизм. Богородиця у Фатімі попереджала не тільки про більшовизм, але й про культурний марксизм. Путін – ворог християнства, а не його захисник. Україна жертва ворога християнства.
Дослідження текстів і практики Карла Маркса Ріхардом Вурмбрантом «Маркс і Сатана» показує, що вони були сатанинськими.
У своїх віршах Маркс висловлює глибоку ненависть до Бога і до всього людського роду. Маркс не заперечує існування Бога, він ненавидить Його і хоче зайняти Його місце. […] Свідчення про обряди, які Маркс сповняв у своєму домі, вказують що це були обряди сатанізму. Саме це і є ключем до розуміння Максової ідеології.
Його ідеологія є помилкою релігійного характеру. Маркс вдає, що має повне пояснення реальності й пропонує «спасіння». «Спасіння» без Бога, тут у цьому світі, виключно людськими засобами. І тут нема нічого нового чи прогресивного. Це – стара гностична єресь. […]
Саме тому Папа Лев ХІІІ ще в ХІХ ст. зазначав, що комуністична ідеологія є єрессю релігійного характеру. Він назвав її сектою комуністів, або нігілістів та засудив.
Папа Пій ХІ у своїй енцикліці «Divini Redemptoris» (1937) називає комунізм помилковою месіянською ідеєю і оманливим містицизмом. […]
Ерік Фьоґелін ще у 20-х роках ХХ ст. охарактеризував нацизм і більшовизм, як політичні релігії, які мають своє кредо, пророків, писання, єрархію, календарі та літургійні церемонії. Трохи пізніше Фьоґелін назвав їх фейковими релігіями, оскільки вони не створювали нову культуру, а руйнували уже існуючі культури. Фьоґелін зауважив, що ці фейкові релігії є особливою формою гностицизму, позбавленою трансцендентного виміру. […]
Ален Безансон назвав нацизм сатанинською версією юдаїзму, яка обіцяла спасіння «обраного народу», узурпувавши вибраність Ізраїля, а комунізм- сатанинською інверсією християнства, яка обіцяла вселенське спасіння. […]
Богородиця у Фатімі застерегла від помилок Росії, які вона буде поширювати по цілому світі. І це сталося у 1917 році. Комунізм поширювався у два способи. Один – жорстокий шлях: військова агресія, концтабори, в’язниці, геноцид, політична поліція, державний терор. Як мінімум 100 млн. людей було вбито комуністами у час миру. Це спочатку сталося в Росії, а потім у країнах так званого соцтабору.
Інший шлях – це шлях підступної підривної культурної діяльності, спрямованої на знищення морального опору вільного світу, щоб зробити його неспроможним захистити себе. На Заході це робилося і робиться за допомогою «культурного марксизму».
Це і є помилки Росії, про які говорила Богородиця у Фатімі. Вони не припинили своє існування після того, як СССР був офіційно оголошений мертвим. […]
Існує пряма спадкоємність від Маркса та Енгельса, які вважали сім’ю перепоною на шляху революції, до Леніна, який провів першу в історії людства сексуальну революцію, легалізувавши аборти і гомосексуалізм, державно заохотивши сексуальну розбещеність, запровадивши легке розлучення […]
Спадкоємність є і від Леніна до Франкфуртської школи, яка була ініційована самим Леніним через членів Комінтерну Ґеорґа Лукача та Віллі Мюнцерберґа. […]
Франкфуртська школа зародилась у німецькому Франкфурті, а потім пустила свої метастази у США. […] Вона продовжує тяглість від Леніна до гендерної ідеології наших часів, від Ґеорґа Лукача до Вільгельма Райха, аж до Джудіт Батлер. […]
Культурний марксизм не є оригінальним продуктом Заходу, не зважаючи на те, що зріс він саме на Заході. Необхідно ретельно розрізняти між юдео-християнською цивілізацією і цим вірусом, який зроблений її ворогами з метою її знищення.
Захід не є компактним блоком на відміну від російської, китайської чи ісламської диктатури. Для нас pro-life активістів та захисників сім’ї Захід тепер став місце інтелектуальних баталій. Ми далекі від ідеалізації Заходу.
Багато людей на Заході є роздратовані моральним занепадом. Вони бачать і поразку в культурній війні. Вони вважають Захід повністю втраченим і гнилим і тому готові шукати союзників проти Заходу серед своїх реальних ворогів, яких вони ідеалізують.
Ці люди ігнорують реальності цих режимів, вони знаходяться під впливом пропаганди й своїх власних ілюзій про екзотичне безпечне небо, де панують порядок і чеснота, які знаходяться під прямим захистом держави.
Саме таким чином деякі стають союзниками Росії Путіна у боротьбі проти власної цивілізації.
Інші ж шукають в ісламі союзника, щоб захистити сім’ю від «гнилого Заходу».
Такий вибір нагадує ліберальне жадання смерті, описане Малкомом МакГеріджем.
В середині російського, китайського чи ісламського режимів навряд чи є дискусія. Там може бути дуже обмежена, декоративна опозиція, або навіть і така є відсутньою. Зазвичай довідуємося про опозицію у цих режимах тільки після повідомлень про героїчний вчинок якоїсь людини, яку за це було вбито чи вкинено у в’язницю. Державна політика в таких режимах визначається тільки пануючою клікою і жодна опозиція не має впливу на них. Насправді, у цих країнах влада не знає і не переймається думкою громадян.
Саме тому Росія, Китай, або Іран можуть функціонувати як компактні блоки, а Захід, американці чи євреї не можуть. Проте, саме уявний західний блок американців і євреї звинувачується російської пропагандою як ворог християнства, на фоні прославляння Путіна, як нібито, захисника християнства.
Сказати, що режим Путіна захищає християнство, це те саме, що говорити, що в часі ІІ світової війни німецьке Гестапо було повністю посвячене священній місії боротьби з антисемітизмом. Адже ніколи в Росії не було ніякого покарання за злочини комунізму. Нема жодних доказів, що КГБ, яке було постило щупальці по цілому світі перестало функціонувати.
А навіть, якщо припустити, що воно було розпущене, наслідки його діяльності по підриву моралі Заходу нікуди не ділися. Вони продовжують розвиватися і поширюватися. Адже не відбулося ніякого покаяння ні в Росії, ні в комуністичних агентів та їхніх корисних ідіотів, які служили у якості співучасників морального і фізичного знищення юдео-христяинської цивілізації, натхнених марксизмом, на Заході.
Російська влада не є християнською. Росія і досі не навернулася.
Богородиця сказала «Росія», а не «Радянський Союз». А Росія і надалі залишається найголовнішою світовою загрозою миру і свободі не тільки в тій частині світу де я живу. Саме тепер побожність до Матері Божої Фатімської є своєчасною, як ніколи до тепер. Росія і весь світ, який страждає через поширення помилок Росії терміново потребують Божого освячення і навернення.
Особливо боляче шокуюче бачити, що багато католиків ігнорують драматичні заклики українських католицьких єпископів (як греко-католицьких так і латинських) і замість того, щоб проявити солідарність з нашими братами та сестрами в Україні, вони захоплюються і підтримують їхнього смертоносного ворога Путіна, величаючи його пролайфером!
Це правда, що західний світ має нині найгірший набір лідерів у новітній історії. Але Захід є плюралістичним – тут є добро і зло; різноманітні тенденції, одні з яких є добрими, інші – підривають, або навіть ведуть вільний світ до самогубства. […]
Західна цивілізація – це наш єдиний шанс.
http://catholicnews.org.ua/kulturniy-marksizm-zagroza-dlya-simyi-chastina-2
You may also like
Архіви
- Квітень 2025
- Березень 2025
- Лютий 2025
- Січень 2025
- Грудень 2024
- Листопад 2024
- Жовтень 2024
- Вересень 2024
- Серпень 2024
- Липень 2024
- Червень 2024
- Травень 2024
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Серпень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Січень 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Грудень 2015
Категорії
- Актуальні проблеми націоналізму
- Архів націоналістичних часописів
- Без категорії
- Бібліотека Центру
- Видання Центру
- Відео Центру
- Дмитро Донцов: постать та інтерпретації
- Іншими мовами
- Класика націоналізму
- Меч духовний
- Наука і національне буття
- Націоналізм у культурі
- Націоналізм у світі
- Одним словом
- Памфлети
- Передмови О.Багана до "Вибраних творів" Д.Донцова
- Події та коментарі
- Твори Василя Іванишина
- Твори Дмитра Донцова
- Традиція право-консервативної думки
- Український націоналістичний рух
- Філософія національної ідеї
- Християнство і націоналізм
- Хроніка діяльності Центру
Залишити відповідь