Культура у спектрі націософії

Культура у спектрі націософії

 

2-го березня 2017 р. на філологічному факультеті ДДПУ ім. І.Франка в рамках теоретико-методологічного семінару ім. Василя Іванишина відбулася презентація книги Ярослава Радевича-Винницького «Неукраїнці, яким вдячна Україна» (Львів:Апріорі,2015). Це науково-популярне видання присвячене темі участі в українські національній історії і культурі іноземців, які виявилися особливо доброзичливими, творчими і конструктивними на українській ниві. Автор об’єднав дуже різних людей і з дуже віддалених епох: від діячів XVI-XVII ст., як Я.Благослав, П.Алепський, П.Могила, Е.Лясота, Ґ. де Боплан, до сучасників, як Дж. Мейс, Р.Конквест, Ю.Шевельов, М.Феллер. Метою книги було показати, як добрі і щирі спогади про Україну, участь в організації українського культурного життя, сприяння на різних рівнях національному політичному рухові українців стали вагомими факторами в розвитку українського національного державотворення.

Я.Радевич-Винницький використав великий масив маловідомих і цікавих фактів про, наприклад, цілу групу австрійських політиків, які об’єктивно прислужилися українській справі (В.Ф. фон Ґабсбурґ, А.Бізанц, А.Кравс), відомих культурників, які своїми ідеями вплинули на розвиток української культури (В.Ганка, К.Гавлічек-Боровський, Й.Ґ.Гердер, П.Мериме, Р.М.Рильке, П.Й.Шафарик, Ж.-Б.Шерер), науковців і письменників, які досліджували й описували український світ (Й.Г.Блазіус, А.Ф.Гакстенгаузен, Р.Вестфаль, Й.Енґель, А.Єнсен, Т.Ґартнер, Р.Ф.Кайндль, О.Кольберґ, Е.Дюран-Ґревіль, Ш.Масон, Л.Леже, К.Е.Францоз). Окрему групу склали ті неукраїнці за походженням, які стали безпосередніми і дуже продуктивними учасниками українського культурно-національного відродження: В.Антонович, І.Борщак, О.Бурґгардт, Марко Вовчок, Й.Гермайзе, Олександра Єфименко, М.Йогансен, Наталена Королева, А.Кримський, Олена Курило, В.Липинський, О.Русов, Софія Русова, І.Срезневський). У книзі показано роль відомих єврейських діячів, які сприяли українському рухові – С.Гольдмана, В.Жаботинського, Р.Лемкіна, Я.Оренштайна. Автор подав і два колективні портрети – Жидівського пробойового куреня УГА, який мужньо боровся за українську державність, і Української школи польських письменників, які вельми посприяли піднесенню української тематики в літературі. Загалом у виданні вміщено 75 портретів. Кожна стаття ділиться на дві частини: в першій автор дає короткий огляд біографії і творчості особи, в другій  –  осмислює її внесок в українську справу.

Коментуючи свою книгу, Я.Радевич-Винницький поділився глибокими роздумами про сутності і закономірності націотворчих процесів, націософські аспекти культури, логіку взаємодії між народами, пояснюючи студентам поняття «національна герметичність», «культурний імперіалізм», «шовіністична поведінка в історії», «дифузія культур», «загрози і стимули космополітизму» і т.ін.

Нещодавно книга «Неукраїнці, яким вдячна Україна» була відзначена 3-ю премією на всеукраїнському книжковому конкурсі. Це черговий успіх дрогобицького автора, який іншими своїми книгами останніх років – «Етикет і культура спілкування» (2006), «Лінгвоцид як форма геноциду» (2011), «Двомовність в Україні: теорія, історія, мово- вживання» (2011), «Мовна складова національного буття: студії з української лінгвонаціології» (2013), отримав велике визнання і популярність в Україні як блискучий мовознавець, соціолінгвіст і лінгвонаціолог, вправний методист і публіцист, культуролог та націолог. Сьогодні ім’я Ярослава Радевича-Винницького стоїть на тих вершинах української культури і словесності, на яких осмислюються найгостріші і найскладніші проблеми сучасного українського буття, українського культурного самозахисту та ідейного поступу.

Олег БАГАН, доцент кафедри української літератури і теорії літератури