ФРАГМЕНТИ

Автор: . 20 Кві 2019 в 0:02

Василь Іванишин

 

ФРАГМЕНТИ

(продовження)

 

Свобода – це спільний твір людей: моральний і політичний. Немає свободи поза іншими вільними людьми: є або самотність, або сваволя.

Бути людиною – означає бути національною людиною. Не було, немає і не може бути прав людини за умови безправ’я її нації. Гасло демолібералів „Права людини!” – це сатанинська формула внутрішнього поневолення і людини, і нації шляхом пробудження і культивування в людях не божественного і людського, а тваринного.

У боротьбі Добра і Зла немає нейтральної смуги. Хто не причетний до утвердження Добра, той прямо чи опосередковано сприяє Злу.

Постійний союзник наших ворогів – це наші власні недоліки і помилки. І що могли би вдіяти з нами наші вороги, якби не наші недоліки?

Стосунки між юдеями, християнами і мусульманами мали б випливати з формули: не назву ворогом того, хто шанує Отця мого, як і я шаную Його.

Віруючий, що сіє міжрелігійну та міжконфесійну ненависть, – не Божий сіяч, бо хоч і молиться Богу, але черпає насіння з лантухів сатани.

Імперіалізм ставиться до себе як до „вибраного”, „суб’єкта” (політики, історії тощо), до інших – як до  „об’єктів” (свого впливу, експлуатації, грабежу тощо).

Права людини в ліберальному контексті спрямовані проти прав людини в їхній  християнській (релігійній) і національній інтерпретації

У християнстві немає нічого, що було б неприйнятне для націоналізму.

Європа: кінець історії?Європейці заплатили за глобалістично-диявольські „вартості” (космополітична демократія, права людини, ситість) втратою суверенітету, своєю валютою, внутрішньою окупацією, неконтрольованою міграцією, демографічною катастрофою, африканізацією та азіатизацією, обездуховленням, дехристиянізацією та денаціоналізацією, знищенням традиційної сім’ї, культом гомосексуалізму, наркоманії, сатанізму, цинковими трунами із зон не потрібних їм війн, реальною перспективою близького кінця своєї історії…

Наші вожді тягнуть нас саме в цю Європу. І плата за вхід буде такою ж.

 [2007 р.]

Рубрики: Твори Василя Іванишина