Дмитро Донцов «Вибрані твори» Том 1 «Політична аналітика»: УКРАЇНСЬКА ВІДПРАВА РОСІЙСЬКОМУ ЛІБЕРАЛІЗМОВІ!

УКРАЇНСЬКА ВІДПРАВА РОСІЙСЬКОМУ ЛІБЕРАЛІЗМОВІ!

(З “УКРАИНСКО-Ї ЖИЗНИ-і”. – Ч. 7-8 з р. 1916)

[Надруковано у виданні:Донцов Д.Вибрані твори у 10-ти т. Т.1 :Політична аналітика (1912 – 1918)/ Упоряд., ред., автор передм. О.Баган.  –  Дрогобич-Львів:ВФ”Відродження”, 2011]

“Російська ліберальна преса дуже радо розрипується про “духовий сенс війни”, про її “ідеальну ціль”, про її “асвабадітєльний характєр”, про “ідеали права і сво- боди” і т. д. Самозрозуміло, всі ті гарні слова торкаються лише держав Антанти, яким протиставиться німецький “принцип мілітарної гегемонїї” і “німецький імпе- ріялізм”, що викликають безконечний ланцюг слів обурення. Було б більш оглядно залишити ті вічні обмови, а замість здирати маску з чужого імперіялізму, зайнятися, наприклад, фактичним становищем української справи. Проте у Росії воліють ще    й тепер говорити поверховності і, обіцяючи рай у будучині, цілковито забувати про теперішність. Возьмімо, наприклад, ославлений національний принцип, принцип утвердження державних кордонів за національною ознакою. Ах, як гарно звучить те все у князя Трубецького! Та коли одночасно згадати, в якому становищі є польське питання, якою ціною окуплено прилучення Італії (слов’яньська Далматія!) або Руму- нії (українська Буковина!), то тоді цілковито і безслідно розвіються всі солодкі ілюзії й надії на вільну державу. З того всього остається в найліпшому разі лише досада через тих бідолашніх, але також надзвичайно шкідливі красномовства, що бачать тріску в оці ближнього та не зауважують поліна у власному оці.

Теперішній момент є дуже критичний, бо він буде означувати майбутні між- народні відносини. В Росії укладаються ті відносини між народами дуже неприго- жо через схильність до “частинного” й “переходового” розв’язання національних проблем, які висловлюють “відповідальні” заступники російської політичні думки. Недобре стоїть справа з фінським питанням, у безвихідному становищі є польське, ціла низка непорозумінь у жидівському, безглуздя в українському і т. д. Становище в Галичині є для Росії раз на все запропащене, без надії те становище направити через який-будь компроміс. Ще одна, дві такі помилки, і національне питання аб- солютно не можна буде розв’язати. І це приховує в собі більші небезпеки, ніж той розвал, який потерпіли “звільнювальні фантазії добродушних людей”.

Прикметно, що такою мовою, яка є цілковитою відмовою від російського лібе- ралізму, дозволяють собі промовляти українці під російською цензурою. Війна ра- дикально змінила навіть п. Єфремова. Від кокетства з кадетами, на яку дозволяли собі наші “поступові демократи” ще перед трьома роками, не залишилось і сліду. Російські українці бажають також робити власну, українську політику.

[P.S.]

Заки шановні читачі будуть мати у розпорядженні ці рядки, голови цілого світу будуть зайняті великим переворотом у російській державі. З найбільшим напру- женням і цікавістю слідитимемо всі поставу наших закордоннях братів до нового режиму, і навпаки. Не підлягає ніякому сумніву, що кожний переворот у росій- ському царстві, хоч би нам і несприятливий, є нашим союзником на шляху еманси- пації до вершин новітньої нації.