Батальйон імені Василя Іванишина

Автор: . 25 Тра 2022 в 21:37

Батальйон імені Василя Іванишина

Цьогоріч минає п’ятнадцять років від дня смерті Василя Іванишина (1944-2007). Як оригінальний філософ та філолог, ідеолог українського націоналізму, вчений, публіцист, педагог, видавець, автор знакових книг, член Проводу ОУН(б), співзасновник, головний редактор та, згодом, президент видавничої фірми “Відродження” (1990 р.), засновник та провідник Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери (з 1993 р.), Василь Іванишин потужно вплинув на процеси українського національного відродження 1990 – 2000-х років.

23 травня 2022 р. у День героїв головний командир Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Андрій Стемпіцький («Летун») присвоїв фронтовому підрозділу, третьому окремому стрілецькому батальйону, почесне ім’я полковника Василя Іванишина. У такий спосіб «тризубівці» й «правосекторівці» вшанували свого морального батька й ідейного наставника. Це ще одне визнання виняткової та талановитої людини, яка принесла славу своєму рідному Дрогобичу та Дрогобицькому державному педагогічному університету ім. І.Франка.

Нагадаємо кілька штрихів з творчої біографії В.Іванишина. Більшу частину свого життя він пропрацював на філологічному факультеті ДДПУ ім. І.Франка, спочатку викладачем кафедри українсько, потім на кафедрі української літератури. Тут він сформувався як небуденний літературний критик і ще в радянські часи став відомим у своїй царині як тонкий аналітик літератури, чудовий стиліст, уважний вихователь молодих літераторів. У роки перебудови в СРСР В.Іванишин активно включився в громадське життя міста, був одним із співорганізаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, яскраво виступав на мітингах та з публічними лекціями.

Автор більше трьох сотень публіцистичних, літературознавчих, філософських, політологічних, ідеологічних, художніх праць. Найвагоміші серед них наступні книжки: “Українська Церква і процес національного відродження” (1990), “Мова і нація” (у співавторстві із Я.Радевичем-Винницьким; вийшло 5 видань: 1990, 1991, 1992, 1994, 2004), “Нація. Державність. Націоналізм” (1992), “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху” (2000), “Непрочитаний Шевченко” (2001), “Вибір нації-2002” (2002), “На розпутті велелюднім” (2003), “Жерці імпрези” (2003), “Пізнання літературного твору” (у співавторстві із П.Іванишиним; 2003), “Тезаурус до курсу «Теорія літератури»” (2007). У 2003 році В.Іванишин створив “Програму реалізації української національної ідеї у процесі державотворення”, яка лягла в основу діяльності ВГО «Тризуб» ім. С.Бандери. У сфері гуманітаристики став основоположником національно-екзистенціальної методології, тобто методології філософсько-наукового мислення у категоріях захисту, розвитку та відтворення нації. За науковою розвідкою В.Іванишина “Непрочитаний Шевченко” відомий український актор Тарас Жирко створив виставу “Код Шевченка”, блискуча прем’єра якої відбулась у березні 2007р. у Львівській філармонії.

Уже посмертно вийшов двотомник вибраних праць “Державність нації” (Тернопіль, 2009), підручник “Нариси з теорії літератури” (Київ, 2010) та курс лекцій “Теорія літератури” (Дрогобич, 2010), два видання збірника вибраних творів “Українська ідея” (Дрогобич, 2014; Тернопіль, 2021). У 2019 році до 75-тиріччя його син Петро Іванишин упорядкував книгу спогадів та матеріалів про Василя Іванишина “Мислитель. Воїн. Учитель”. У 2020 році міська рада присвоїла Василеві Петровичу звання почесного громадянина Дрогобича посмертно.

У 1993 році В.Іванишин створив молодіжну націоналістичну організацію орденського типу – “Тризуб” імені С.Бандери. Перший головний командир у званні полковника, а також довічний Провідник цієї всеукраїнської організації. Під час Зимового Майдану 2013-2014 рр. на базі та з ініціативи «Тризубу» було створено рух Правий сектор, що відіграв ключову  роль у перемозі повсталого народу. Відзначились «тризубівці» й у складі добровольчих батальйонів (ними засновано Добровольчий український корпус та Українську добровольчу армію) і ЗСУ на фронтах російсько-української війни 2014-2022 рр.

Ще й у такий спосіб дрогобицькі філологи беруть участь у священній війні українського народу з московськими окупантами.

Слава Україні!

Кафедра української літератури та теорії літератури

Рубрики: Події та коментарі